Україна. Війна за незалежність
Нон-фікшн — це література, яка базується на реальних подіях, фактах і дослідженнях, допомагає розширити кругозір, отримати нові знання та навички, а також зрозуміти складні явища і процеси, що відбуваються у світі.
Буквально, з англійської мови non-fiction — «не художня література», тобто не містить вигаданих сюжетів, а має на меті дослідити, задокументувати чи пояснити читачу реальні явища й події. У сучасному світі, де потік інформації невпинно зростає, такі книги займають особливе місце.
Ділимось з вами надзвичайно важливою добіркою книг про історію України. Тут книги і про далеке минуле, і про сучасну історію. Адже ми маємо памʼятати кожну сторінку історії України, щоби не допускати повторення трагічних подій. Дізнавайтеся більше цікавого!
В'ЯТРОВИЧ ВОЛОДИМИР. УКРАЇНА. ІСТОРІЯ З ГРИФОМ "СЕКРЕТНО". – ХАРКІВ : КСД, 2025. – 512 С.
Засекречені раніше КҐБ сторінки історії України можуть дати відповіді на багато запитань. Чому знову почалася війна у Європі? Чому для Росії так важливо завоювати Україну?
Історик, який розсекретив архіви радянських спецслужб, розповідає про минуле нашої держави, СССР та Східної Європи 1918-1991 років.
Про автора:
Володимир В’ятрович — український історик, публіцист, вчений, громадський діяч. Кандидат історичних наук, член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Тривалий час обіймав посаду директора архіву Служби безпеки України, під час перебування на якій розсекретив доти таємні архіви КДБ. Доктор філософії. Народний депутат ІХ скликання. Один з головних ініціаторів «декомунізації».
ГАРДІНҐ ЛЮК. ВТОРГНЕННЯ. - ХАРКІВ : VIVAT, 2023. – 352 С.
Британський журналіст Люк Гардінґ від перших днів повномасштабної війни спілкувався з українцями, їздив у гарячі точки, фіксував свідчення й описував події, щоб показати світові звірства російських окупантів в Україні. Він став першим іноземним журналістом після часів Холодної війни, якого примусово вислали з російської федерації. Улітку 2022-го потрапив до кремлівського «чорного списку».
Про автора:
Люк Гардінґ — британський журналіст, письменник і премійований іноземний кореспондент газети The Guardian. Автор восьми документальних книжок, перекладених тридцятьма мовами.
ГОУҐ ЧАРЛЬЗ. ОДНОГО РАЗУ ВОЇН — ВОЇН НАЗАВЖДИ. ЯК ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗВИЧНОГО ЖИТТЯ ПІСЛЯ БОЙОВИХ ДІЙ. – КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 352 С.
У своїй книзі провідний експерт з питань ментального здоров’я, доктор медичних наук, лікар-психіатр та полковник армії США у відставці Чарльз Гоуґ, на основі свого багаторічного досвіду, поділиться надзвичайно важливими порадами про те, як військовим повернутися до цивільного життя.
Інформація з цієї книги допоможе вам долати стрес та навчать, як правильно відслідковувати власний психічний стан. Поради Чарльза Гоуґа допомогли тисячам американським воїнів успішно перейти до цивільного життя, тож в умовах українського сьогодення ця книжка є надзвичайно важливою та обов’язковою для прочитання.
Про автора:
Чарльз Гоуґ – доктор медичних наук і полковник армії США у відставці. З 2002 по 2009 рік Гоуґ керував американською дослідницькою програмою в Армійському науково-дослідному інституті Волтера Ріда з вивчення психологічних та неврологічних наслідків війн в Іраку та Афганістані. У тому ж самому інституті він працював лікарем-психіатром. Чарльз також часто запрошують виступити в якості експерта з питань впливу війни на психічне здоров’я. Протягом багатьох років він давав свідчення в Сенаті США і Палаті представників з тієї ж теми. Він також регулярно пише праці та статті з цієї теми.
ГРИЦАК ЯРОСЛАВ. НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ НАЦІЇ XIX-XX СТОЛІТТЯ. – КИЇВ : YAKABOO PUBLISHING, 2019. - 656 С.
Книжка, що ввійшла до списку найзнаковіших за часів Незалежності за версією Українського інституту книги
Історія України викувана з війн і революцій – вони, зокрема, й сприяли формуванню тієї модерної нації, якою зараз є українці. У цій книзі Ярослав Грицак, історик та публічний інтелектуал, детально аналізує, як українське минуле перегукується з українським сьогоденням та вибудовує панораму з передумов, які сформували загальну нинішню ситуацію в країні.
Це – третє доповнене видання книги. Його перша редакція, яка побачила світ ще 1996 року, справедливо називалася першою популярною книжкою про історію України. Тут же ви знайдете нові розділи, присвячені Незалежності України, початку війни в 2014 році та передвиборчих тижнів 2019-го.
Про автора:
Ярослав Грицак – український історик, публічний інтелектуал, професор Українського католицького університету, почесний доктор Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Також викладав у Гарвардському та Колумбійському університетах, був гостьовим професором Центрально-Європейського університету. Автор декількох книжок з історії України. Лауреат українських та міжнародних премій, у т.ч. «Громадський діяч року» (2004), «За інтелектуальну відвагу» (2010), премії Антона Ґінделі з культури та історії Центральної, Східної та Південної Європи (2010). Декілька разів входив у список «100 найвпливовіших українців».
ГРИЦАК ЯРОСЛАВ. ПОДОЛАТИ МИНУЛЕ: ГЛОБАЛЬНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. – МИРОНІВКА : ПОРТАЛ, 2024. - 416 С.
У цій ґрунтовній історії, що стала бестселером в Україні, історик Ярослав Грицак розповідає масштабну історію української нації через ретельний аналіз основних подій, конфліктів та змін, які формували її протягом століть. Грицак створив багатий, детальний, а головне – об’єктивний гобелен про країну, яка постійно трансформується.
Автор проведе читача від козацького повстання 17-го століття до розпаду СРСР у 1991 році та здобуття Україною незалежності, від еволюції української мови до попереджувальних знаків, які передвіщали вторгнення росії у 2022 році.
ДОЛГОНОВСЬКА ЛЮДМИЛА. ЗАЛІЗНИЙ ГЕНЕРАЛ. УРОКИ ЛЮДЯНОСТІ. - ХАРКІВ : VIVAT, 2024. – 208 С.
Перша книга, в якій описується життя від дитинства, навчання до перших кроків у кар'єрі та становлення великого воєначальника й до того, хто ввійшов до 100 найвпливовіших людей 2022 року за версією журналу Time. Ця книга не є біографією Залужного, вона про спостереження й уроки, які радниця головкома ЗСУ Людмила Долгоновська винесла з досвіду їхньої співпраці. Тут читачі також знайдуть відповідь на питання, чи були готові ЗСУ до повномасштабного вторгнення.
«Мене ніхто не знає»... Якою людиною насправді є Валерій Залужний? Суб'єктивний, але правдивий погляд на життя залізного воєначальника та водночас турботливої й щирої людини, якою знають його близькі. Книга-вдячність за служіння своєму народові та неоціненний внесок у нашу спільну боротьбу за перемогу.
Про авторку:
Людмила Долгоновська — комунікаційниця, ексрадниця головкома ЗСУ зі стратегічних комунікацій з 2021 по 2023 роки. Авторка першої книги про українського генерала й воєначальника Валерія Залужного «Залізний генерал. Уроки людяності». Була менеджеркою з комунікацій ГО «Євроатлантичний курс», начальницею управління стратегічних комунікацій Луганської облдержадміністрації у 2016-2018 роках. Зараз працює в American University Kyiv.
КАСЬЯН ТАНЯ. НАШЕ. СПІЛЬНЕ. ЯК ЗБЕРЕГТИ В СОБІ ЛЮДИНУ ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ВІЙНИ. - - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2023. - 216 C.
Книжка потрапила у список Найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН
Війна увірвалася у кожен дім, поділила життя на «до» і «після», стала нашою новою реальністю. Щодня з'являються все нові й нові питання — як саме з цією реальністю співіснувати, не втратити в ній себе і до яких викликів ми маємо бути готовими.
Книжка наповнена історіями як людей не публічних, так і медійних особистостей нарівні з іншими. Чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого… А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни.
Авторка розповідає і про власний досвід, згадує, яким був 2014-й рік для її рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року, розмови з психотерапевтом, ветераном АТО.
Разом з читачем Таня Касьян пройде шлях від першого усвідомлення війни до відповідей на питання «Як не програти після перемоги?». Бо навіть коли здається, що світло згасло, варто пам’ятати — воно завжди є всередині нас. І ми точно можемо його зберегти.
Про авторку:
Таня Касьян — письменниця, журналістка, громадська активістка. Народилася та виросла у Маріуполі. З 2014 року живе у Києві. Працювала журналісткою та головною редакторкою. Зараз очолює правозахисну організацію «Точка опори ЮА». Авторка книжки «Про що мовчать» та упорядниця «Довідника безбар’єрності», авторка та ведуча подкасту «Потрошку».
ЛАЮК МИРОСЛАВ. БАХМУТ. - UKRAЇNER, 2023. – 256 С.
Приголомшливі репортажі подій у Бахмуті
Коли назва охопленого війною міста не сходить із заголовків світових ЗМІ, то цілком можливо, що це місто залишиться в історії… Але якою ціною? За різними даними, кількість загиблих і поранених у Бахмуті від початку боїв — це десятки, а то й сотні тисяч.
Письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов перебували у Бахмуті поряд з військовими, рятувальниками, медиками, волонтерами та цивільними у період найінтенсивніших боїв узимку та в березні 2023 року. Вони фіксували те, що бачили — Лаюк «фотографував» текстом, а Павлов зберігав візуальні тексти. Саме ці матеріали лягли в основу книжки репортажів та есеїв про місто, що стало фортецею, про військових та їх побут, про втрати та історію Бахмута.
Про автора:
Мирослав Лаюк – український письменник, поет, воєнний документаліст, викладач Києво-Могилянської академії. У 2018 році став PhD в галузі філософії та літератури, а також кандидатом філологічних наук. Автор романів і поетичних книжок, серед яких «Баборня», який увійшов до короткого списку «Книги року ВВС», «Залізна вода», «Осоте!», «Метрофобія». Його твори перекладені й опубліковані понад 10 мовами.
МАКСИМЕНКО ОЛЕНА. ПРЯМА МОВА. ХРОНІКИ ЗАХИСТУ. - ХАРКІВ : VIVAT, 2024. – 240 С.
Історія України наочно демонструє, що свобода не дається задарма – іноді її доводитися вигризати й здобувати у важких битвах. У цій книзі зібрано 12 історій військових – їхні рефлексії, роздуми, особисті історії та досвід.
Всі вони абсолютно різні: відрізняються поглядами, статтю, віком, віросповіданням, але всі вони стоять на одному – на захисті своєї батьківщини. Дехто з них і досі в строю, хтось – загинув, але навіки житиме в тому подвигу, який зробив перед Україною. Їхні голоси важливо чути – і в цій книзі міститься їхня пряма мова…
Про авторку:
Олена Максименко – українська воєнна журналістка та письменниця, фотографиня, волонтерка.
МИХЕД ОЛЕКСАНДР. ПОЗИВНИЙ ДЛЯ ЙОВА. ХРОНІКИ ВТОРГНЕННЯ. - ЛЬВІВ: ВИДАВНИЦТВО СТАРОГО ЛЕВА, 2023. – 344 С.
Премія імені Юрія Шевельова за найкращу есеїстику — 2023
Автор почав писати «Позивний для Йова» у перший день повномасштабного вторгнення і працював над книжкою протягом тринадцяти місяців. Олександр Михед писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. У книзі описано не лише життя самого автора, а й те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі — болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди.
Михед зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Українці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам’ять матиме наступне покоління? Врешті — хто кожен із нас у цій війні?
МИХЕД ОЛЕКСАНДР. Я ЗМІШАЮ ТВОЮ КРОВ ІЗ ВУГІЛЛЯМ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2020. – 368 С.
Шість історій із Донеччини та Луганщини, які допоможуть зрозуміти український Схід. Костянтинівка, Покровськ, Добропілля, Лисичанськ, Сєвєродонецьк і Бахмут.
У 2016 році український письменник Олександр Михед вирушив у подорож, щоб дослідити сучасне життя цих міст і історії, заховані в архівах. Але найголовніше — почути справжній голос їхніх мешканців. За стереотипами і пилом радянщини він розкопує дивовижні історії про колонізацію Дикого поля, британських та бельгійських інвесторів, міфологічного Шубіна і фотографа Марка Залізняка. Доповнити багатоголосся вдається розмовами із сучасними відомими митцями, які народилися на Сході — Сергієм Жаданом, Алевтиною Кахідзе, Ігорем Козловським, Романом Мініним, Володимиром Рафєєнком і Оленою Стяжкіною.
Про автора:
Олександр Михед – український письменник, культуролог, культурний менеджер і ведучий подкасту «Станція 451». Лектор освітніх проєктів та програм Києво-Могилянської бізнес-школи. Член українського ПЕН. Автор статей, колонок і досліджень про культуру, мистецтво і літературу в українських і закордонних ЗМІ.
МІЛЛЕР КРІС. ЧИПОВА ВІЙНА. БОРОТЬБА ЗА НАЙВАЖЛИВІШУ ТЕХНОЛОГІЮ У СВІТІ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 432 С.
Можливо, ви здивуєтеся, дізнавшись, що мікрочипи — це нова нафта, дефіцитний ресурс, від якого залежить сучасний світ. Сьогодні військова, економічна та геополітична могутність побудована на фундаменті комп'ютерних чипів. Практично все — від ракет до мікрохвильовок, від смартфонів до фондового ринку — працює на мікросхемах.
Кріс Міллер створив не суху технічну оповідь, а захопливу історію про економічні та геополітичні стратегії. Ви поринете у світ глобальних інтриг і технологічних битв, де корпорації та держави ведуть жорстку війну за панування у виробництві мікрочипів. Довідаєтеся, як США здобули основну роль на ринку, як шпигунська мережа ставала секретною зброєю СРСР і чому Тайваню варто остерігатися.
Це книжка про те, як маленькі кремнієві пластини стали ключем до глобального впливу, а також про ризики й можливості війни технологій.
Про автора:
Кріс Міллер — викладач, науковець, економічний історик та автор книг. Має ступінь магістра та доктора філософії в Єльському університеті та ступінь бакалавра історії в Гарвардському університеті. Консультує підприємства та менеджерів активів у консалтинговій компанії Greenmantle, є членом Консультативної ради з геополітики в McKinsey & Company, а також консультує стартапи та інвесторів у галузі напівпровідників та інших технологій. Його часто згадують і цитують у таких ЗМІ, як New York Times, Wall Street Journal і Financial Times, а також на NPR і CNBC.
ОСЛАВСЬКА СВІТЛАНА. СЄВЄРОДОНЕЦЬК. РЕПОРТАЖІ З МИНУЛОГО. – ЛЬВІВ: ЧОВЕН, 2022. – 180 С.
У червні 2022 року російська армія окупувала Сєвєродонецьк. Зникли місця і цілі ландшафти. Зникли стіни, люди і те, що виникало між ними. Але залишилася пам’ять.
Ця книжка — збірка репортажів 2021-2022 років про Сєвєродонецьк, рідне місто Світлани Ославської. Тоді це була спроба побачити своє місто таким, як є. Сьогодні — документ, який фіксує його таким, яким воно уже не буде.
Люди, локації, події — авторка створює цілісну панораму, показує місто очима його мешканки, але водночас не боїться іронізувати та бути об'єктивною. Яким було життя Сєвєродонецька до 2022 року? І який шлях він подолав, щоб позбутися статусу радянського промислового міста, а усвідомити себе нарешті українським?
Про авторку:
Світлана Ославська — українська журналістка, мандрівниця, дослідниця культури, авторка репортажів. Публікувалася у The Ukrainians, Reporters, Українська правда та інших медіа. Народилася у Сєвєродонецьку. Зараз живе в Івано-Франківську.
ПАПАДОПУЛОС РЕНОС. У ЧУЖОМУ ДОМІ. ТРАВМА ВИМУШЕНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ. ШЛЯХ ДО РОЗУМІННЯ І ОДУЖАННЯ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2023. - 416 C.
З науковою точністю та чутливістю Ренос Пападопулос досліджує досвід людей, які змушені залишити свої домівки у пошуках безпеки. У цій книжці він кидає виклик усім стереотипам про вимушене переміщення і відтворює його історичний та культурний контексти.
Опираючись на людський досвід, автор занурюється у ключові поняття теми: дім, ідентичність, ностальгійна дезорієнтація, травма тощо. Завершує книгу Пападопулос практичними порадами для тих, хто працює із вимушено переміщеними особами, або сам опинився у цих непростих умовах.
Про автора:
Ренос Пападопулос, PhD — професор кафедри психосоціальних і психоаналітичних досліджень, директор Центру дослідження травми, притулку та біженців в університеті Ессекса, Велика Британія. Клінічний психолог, сімейний психотерапевт і психоаналітик. Як консультант численних організацій, співпрацює з вимушено переміщеними особами та людьми, що пережили політичне насильство і екстремальні ситуації.
ПАПЛАУСКАЙТЕ МАРІЧКА. ПОТЯГ ПРИБУВАЄ ЗА РОЗКЛАДОМ. ІСТОРІЇ ЛЮДЕЙ І ЗАЛІЗНИЦІ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2024. - 272 C.
Ця історія починається з розкладу на центральному залізничому вокзалі столиці, де на електронному табло світяться жовтим назви міст, до яких поки що не їдять поїзди: Керч, Мелітополь, Донецьк, Маріуполь, Луганськ, Севастополь, Євпаторія. Але про них памʼятають і їх відвойовують. Залізниця першою після армії заходить на деокуповані території, на ходу ремонтуючи колії. Відповідає за безпеку перевезення перших осіб країн-союзників і світових зірок до нашої столиці. Рятує, дає прихисток, забезпечує армію і оборонну промисловість. Дарує надію і єднає.
Українська журналістка Марічка Паплаускайте проїхала понад 8 000 кілометрів і провела 40 інтерв’ю аби зрозуміти, як залізниці вдалося стати символом спротиву. Чому навіть у розпал повномасштабної війни сполученням Київ-Варшава курсує лише один потяг? Як залізниця стала головним інструментом волонтерського руху і як на ходу спорудила перші у світі медичні поїзди-реанімації для евакуації поранених? Хто організував приїзд до Києва Джо Байдена? І чи правда, що українська залізниця досі має зв'язки з Росією?
«Потяг прибуває за розкладом» — це реальні історії людей, які щодня роблять надможливе заради того, щоб головна артерія країни невпинно працювала.
Про авторку:
Марічка Паплаускайте — українська журналістка, редакторка, письменниця й медіаменеджерка. Співзасновниця групи видань The Ukrainians Media та шеф-редакторка друкованого журналу Reporters. Марічка має 16 років досвіду у журналістиці та є амбасадоркою жанру літературного репортажу в Україні. Фіналістка професійного конкурсу «Честь професії» (2019, 2020) та Премії імені Георгія Ґонґадзе (2021). Укладачка та співавторка книжки «77 днів лютого» (2022).
ПЕТТІҐРІ ЕНДРЮ. КНИГА НА ВІЙНІ. БІБЛІОТЕКИ Й ЧИТАЧІ ВОЄННОГО ЧАСУ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2024. - 484 C.
Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом.
Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а друга — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.
Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк — формується під впливом масштабних збройних конфліктів.
Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги.
Про автора:
Ендрю Петтіґрі — доктор філософії, професор сучасної історії в Університеті Сент-Ендрюса. Є автором книг The Library: A Fragile History, Book in the Renaissance і The Invention of News, відзначених преміями. Колишній віцепрезидент Королівського історичного товариства та директор-засновник Універсального каталогу коротких назв (Universal Short Title Catalogue).
ПЛОХІЙ СЕРГІЙ. АТОМИ І ПОПІЛ : ГЛОБАЛЬНА ІСТОРІЯ ЯДЕРНИХ КАТАСТРОФ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 344 С.
Про наймасштабніші ядерні катастрофи.
У цій книзі Сергій Плохій ретельно досліджує шість найбільш ядерних катастроф за всю історію людства, серед яких аварія на Чорнобильський АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1», ядерне випробування на атолі Бікіні та інші.
Автор розкриває невідомі факти про ці трагедії, спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, після чого аналізує, якими ж були наслідки кожної катастрофи, які були рішення учасників подій та як уряди намагалися приховати наслідки цих трагедій…
Про автора:
Сергій Плохій — український та американський історик, професор катедри української історії в Гарвардському університеті, директор Гарвардського українського наукового інституту. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи та член Українського ПЕН.
ПЛОХІЙ СЕРГІЙ. БРАМА ЄВРОПИ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД СКІФСЬКИХ ВОЄН ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ. - ХАРКІВ : КСД, 2023 . – 496 С.
Це авторитетне видання українського історика Гарвардського університету. Автор фокусує увагу на українцях як на головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Книга розповідає, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність. Спогади минулих поколінь та їхні непрості долі, які вплинули на нашу сучасність. Це реальна історія нашої держави.
ПОЛУДЬОННИЙ ІЛЛЯ, ЛІВІН МАРК. ЯК ЦЕ, ВІЙНА? ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДОСВІД ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 216 С.
Ця книжка стосується першого півріччя повномасштабного вторгнення. Психолог і гештальт-терапевт Ілля Полудьонний разом із журналістом і письменником Марком Лівіном створили надзвичайно цінний матеріал, який фіксує досвід здобутої українцями травми та допомагає прийняти цю страшну реальність, з якою наразі зіштовхнувся кожен українець та українка.
До створення книжки також долучилися партнери з проєктів Veteran Hub і «Сильні». Тут, зокрема, ви знайдете історії від людей, які також були свідками російських воєнних злочинів, але продовжують боротися з травмою та спонукають до подальшої боротьби та пошуку сили в собі.
Про автора:
Марк Лівін — український письменник, журналіст, співзасновник медіа The Village Ukraine, співавтор подкасту «Простими словами». Автор художніх і нонфікшн книжок — «Бабине літо», «Рікі і дороги», «Сторітелінг для очей вух і серця» тощо.
Ілля Полудьонний — професійний психотерапевт, який практикує гештальт-підхід. Співзасновник психологічної платформи TreatField. Співавтор і співведучий перших двох сезонів подкасту «Простими словами».
СТАНЧИШИН ВОЛОДИМИР. ЕМОЦІЙНІ ГОЙДАЛКИ ВІЙНИ. РОЗДУМИ ПСИХОТЕРАПЕВТА ПРО ВІЙНУ. – КИЇВ : ВІХОЛА, 2022. - 288 С.
Відчувати лють, ненависть і бажання помсти під час війни — це нормальна й природна реакція.
З початком повномасштабної війни в Україні у всіх нас змінилося не лише звичне життя, а й емоційні реакції на світ, події, оточення. Від страху, тривоги чи злості до почуття провини та смутку — все стало надміру насиченим і впоратися з емоціями значно складніше. Хаос в голові, події, які ми читаємо і бачимо в новинах, повітряні тривоги і обстріли — це все не дозволяє нам реагувати за звичними алгоритмами, бо цього в цивілізованому світі просто не мало б існувати.
Психотерапевт Володимир Станчишин стверджує, що будь-яка емоційна реакція на ненормальні обставини війни є нормальною. Ми можемо лютувати і хотіти помсти, ми маємо право мислити чорно-білими тонами, сумувати і плакати скільки потрібно.
Про автора :
Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. Навчався психології у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Українському інституті когнітивно-поведінкової терапії.
СУХОРУКОВА НАДІЯ. #МАРІУПОЛЬ #НАДІЯ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2024. - 224 C.
Книжка потрапила у список Найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН
«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим».
Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.
Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.
Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.
Про авторку:
Надія Сухорукова — маріупольська журналістка. Під час блокади Маріуполя вела щоденник у соцмережах. Уривки з нього звучали під час виступу у Європарламенті міністра закордонних справ Латвії Едгар Рінкевич і на благодійному вечорі на підтримку України в Британії у виконанні британської акторки Грети Белламасіної. За мотивами щоденника литовський режисер Андрюс Саулюс (Вільнюський драматичний театр) поставив виставу. Уривки друкувалися на платформі «Відкрита демократія» (Велика Британія), у виданнях «Голос Америки» (США), «New York Times» (США), «Українська правда» (Україна), «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (Німеччина), «Bild-Zeitung» (Німеччина), «Freefils» (Шотландія) тощо. Крім цього, на основі щоденника Надії Об’єднанням Українських Продюсерів (ОУП) знято документальний фільм «Маріуполь. Невтрачена надія». Кіно є свідченнями російсько-української війни, очима простих людей, які прожили у Маріуполі перший місяць вторгнення.
Виставку підготувала:
зав. відділом інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення Бібліотеки Рассказова В. А.
