22-07-2021

БІБЛІОТЕКА - НАУКОВЦЯМ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ

Національний репозитарій — загальнодержавна розподілена електронна база даних, в якій накопичуються, зберігаються і систематизуються академічні тексти.

Призначення Національного репозитарію – зробити максимально доступною для суспільства наукову інформацію України і світу, що сприятиме розвитку освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, шляхом поліпшення доступу до академічних текстів та сприяння академічній доброчесності.

Власником Національного репозитарію є держава в особі МОН, яке визначає розпорядника Національного репозитарію і затверджує регламент. У липні 2018 року такий регламент було затверджено Міністерством освіти і науки України.

Докладніше

 

До національного репозитарію включаються наступні академічні тексти:
– дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати дисертацій;
– кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти;
– статті у наукових виданнях, у тому числі всі статті (сукупність статей), на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь;
– монографії, у тому числі ті, на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь;
– наукові видання;
– звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
– депоновані наукові роботи;
– підручники, навчальні посібники та інші науково- та навчально- методичні праці;
– публікації, розміщені авторами на Інтернет-платформах для обміну науковими публікаціями.

 

Національний репозитарій складається з центрального репозитарію, що підтримується розпорядником Національного  репозитарію, і локальних репозитаріїв, що підтримуються інституціональними учасниками.

 

До Національного репозитарію включаються всі академічні тексти незалежно від дати їх створення та оприлюднення у визначеному регламентом порядку.

 

Розпорядник Національного репозитарію формує реєстр академічних текстів, який є відкритим та містить бібліографічні відомості про академічні тексти, що включені до центрального та локальних репозитаріїв, а також оприлюднені в електронній або паперовій формі.

 

Національний репозитарій надає відкритий доступ користувачам до інформації, що в ньому міститься, зокрема до реєстру академічних текстів, а також їх електронних версій та інших пов’язаних з ними даних, розміщених на умовах відкритого доступу, через офіційний веб-портал Національного репозитарію.

 

Нормативними документами передбачено, що з Національним репозитарієм можуть працювати різні категорії зацікавлених осіб, зокрема – «відвідувачі» та «користувачі».

 

Відвідувачі – фізичні особи, які за допомогою офіційного веб-порталу Національного репозитарію отримують відкритий доступ до реєстру академічних текстів і можливість користування інформацією без проходження процедури реєстрації (авторизації).

 

Користувачі – юридичні та фізичні особи, що пройшли процедуру  реєстрації (авторизації).  Вони мають можливість не лише ознайомитись з реєстром академічних текстів, але і з їх повними текстами, прочитати їх або зберегти на електронні носії інформації.

 

Перша черга НРАТ була введена в експлуатацію 27 грудня 2019 р. 

Зараз репозитарій містить звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності (звіти НДДКР – проміжні та остаточні), дисертації та автореферати дисертацій. 

База даних НДДКРіДР, доступна для ознайомлення у квітні 2021 року, становить 160,3 тис. звітів НДДКР (у т.ч. 105,5 тис. з 101,6 тис. з повними текстами). Контент НРАТ регулярно поповнюється за рахунок архівних матеріалів, наявних у розпорядженні  ДНУ УкрІНТЕІ.

 

 

Докладніше: https://nrat.ukrintei.ua/

 

 

 



21-07-2021

ОНОВЛЕНО РОЗДІЛ

 

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА НАУКОВОЇ СФЕРИ: важливі нормативні документи

Знайомимо вас з оновленнями, які відбулися в розділі «Досліднику».

У рубриці «Законодавча база» ми зібрали воєдино основні нормативні документи, які відіграють важливу роль для розвитку наукової сфери. Сподіваємось, що цей матеріал допоможе краще орієнтуватися у нововведеннях та вимогах, щоб впевнено йти до своїх професійних звершень.

 

 



21-07-2021

ДО УВАГИ НАУКОВЦІВ

 

КОНКУРСИ НАН УКРАЇНИ НА ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ (НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ) РОБІТ
Відділення НАН України оголошують конкурси на проведення наукових (науково-технічних) робіт за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230)

Запити на проведення наукових робіт подаються до конкурсної комісії не пізніше 15 вересня 2021 року. 

 

На офіційному сайті НАН України оприлюднено інформацію про умови конкурсів наступними відділеннями:
- математики;
- інформатики;
- механіки;
- фізики і астрономії;
- наук про землю;
- фізико-технічних проблем матеріалознавства;
- фізико-технічних проблем енергетики;
- ядерної фізики та енергетики;
- хімії;
- біохімії, фізіології і молекулярної біології;
- економіки;
- історії, філософії та права;
- літератури, мови та мистецтвознавства.
 
Докладніше: https://nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8011
 
 


20-07-2021

ВСЕСВІТНІ ДНІ І МІЖНАРОДНІ СВЯТА

 

20 ЛИПНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОРТА

Сьогодні ласуни з різних куточків світу відзначають Міжнародний день торта.

Один із найсолодших днів у році – Міжнародний День Торта – має на меті об'єднати людей різних країн, адже рідко хто відмовляється від солодощів, які символізують певне свято. Вже десятий рік поспіль цей день відзначають на міжнародному рівні, тому можна офіційно вгостити себе та близьких тортом без докорів сумління. 

Докладніше

 

Міжнародний день торта - що це за свято?

Це солодке свято присвячене миру і дружби і між людьми, народами і цілими країнами. Воно й не дивно, адже складно знайти людину від малого до великого, яка б не любила торт. Всі урочистості, дні народження, ювілеї, весілля та інші свята просто немислимі без нарядних, смачних, багатоярусних, листкових, кремових, бісквітних, величезних, солодких, позитивних тортів.

Але, мабуть, головне призначення торта - це можливість бути з'їденим в урочистій і святковій обстановці за чашкою чаю в колі друзів. Тому саме торт був обраний символом дружби і миру для багатьох країн, які і вирішили відзначати Міжнародний День торта. Це свято проходить під девізом "I CAKE YOU", що означає "Я прийду до тебе з тортом". І правда, важко придумати більш доброзичливий і демократичний символ для спілкування людей, аніж торт.

 

Вперше на міжнародному рівні День торта був проведений у 2011 році. Ініціатором цього солодкого і демократичного свята став "Міланський Клуб" Королівства Любові - міжнародне некомерційне співтовариство музикантів, кулінарів та інших захоплених творчих людей.

Мета свята була в поширенні по всій Землі ідей миру і дружби через культуру. Цю цікаву ініціативу підтримали багато країн СНД, а також Ізраїль і США. У цей день було спечено перший у світі спільний багатонаціональний торт, у приготуванні якого взяли участь люди з цих країн. Міжнародний день торта - свято молоде, але вже досить популярне. Щорічно зростає кількість країн, які беруть участь у цій солодкій традиції.

Щороку Міжнародний день торта присвячений різним темам, наприклад, космічній, любовній, казковій. А в 2018 році тема Міжнародного Дня торта звучала "Наше кіно".

Серед найцікавіших заходів свята - виставки незвичайних і дивних тортів на задану тематику, а також ярмарки, аукціони, змагання кондитерів, музично-кондитерські виступи, паради Тортів, флешмоби та майстер-класи з виготовлення та прикрашання тортів, корпоративи і просто дружні чаювання.

 

Важко сказати, хто, де і коли вперше здогадався до такого кулінарного шедевра як торт. На сьогоднішній день існує кілька версій. Історія цього десерту налічує приблизно 2000 років. Однак точну дату виготовлення першого торта назвати неможливо, оскільки не вирішено головне спірне питання, які продукти мають входити до складу справжнього торта. Рецепти перших тортів включали борошно, мед, горіхи, яйця, молоко. Оскільки одним із головних інгредієнтів торта вважалося борошно, то пальму першості можна віддати Греції. Саме тут у неолітичних селах під час розкопок були знайдені торти, що були спечені з пом'ятих зерен.

 

За іншою версією прийнято вважати, що пра-пра-пра-дідусь першого торта був виготовлений в Італії. Недарма відоме прислів'я "про смаки не сперечаються" в італійському виконанні звучить як "про торти не сперечаються". А саме слово "торт" в перекладі з італійської означає "скрученість, звивистість". Приблизно такими кремовими візерунками і прикрашають цей десерт. Крім того, італійські кондитери називаються "тортайо", тобто виробники тортів. Ще одна частина істориків припускає, що своєю появою торт зобов'язаний такому знавцю солодощів як Схід. Стародавні кулінари східних країн виготовляли смачні десерти з суміші меду, молока і горіхів, які за формою нагадують сучасні тортики. А певну подобу торта було виявлено в гробниці фараона Пепіонха, що мешкав у Єгипті в 2200 році до н.е.

Але яким би не було походження торта, його подальше вдосконалення і вишуканий смак зобов'язаний майстрам-кондитерам із Франції. Саме тут, в країні кохання, романтики і десертів, одного разу з'явившись, торт підкорив увесь світ. Французькі кулінари і кондитери протягом століть були законодавцями моди по сервіровці й прикрасі цієї популярної і всіма улюбленої смакоти. Франція стала батьківщиною таких загальновідомих кондитерських назв як безе, Наполеон, бісквіт, мус, крем, меренга, желе та інших.

 

Якими б бурхливими не були ці суперечки, важко придумати більш відповідний десерт, який прикрашає святковий і дружній стіл у всіх країнах світу. Торт в перекладі з італійської означає "круглий хліб" і являє собою один або кілька коржів, просочених кремом або джемом, і прикрашених зверху кремом, глазур'ю або фруктами.

 

Найвищий торт, що складається зі 100 ярусів і заввишки 30 метрів, був випечений у США, в штаті Мічиган. Найважчий торт вагою понад 50 тонн - також родом зі США, штат Алабама. Найдовший торт у 246 метрів був виготовлений, а потім розрізаний на 15000 шматочків і подарований дітям іменинникам у Перу.

 

 



14-07-2021

ДАРУНКИ БІБЛІОТЕКИ

 

Дарування книг у бібліотеку — це давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення фонду, це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника.

 

Бібліотека НТУ щиро вдячна за книги, отримані в дар бібліотеці від завідувача кафедрою Менеджменту, доктора економічних наук, професора Ложачевської Олени Михайлівни та завідувача кафедрою Екологічного моніторингу та геоінформаційних технологій Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, кандидата географічних наук Шевченка Романа Юрійовича.

Докладніше

 

В першому півріччі 2021 року фонд Електронної бібліотеки поповнився монографіями:

 

 

Інноваційний розвиток транспортного комплексу : монографія / О. М. Ложачевська, Н. М. Бондар, О. О. Карпенко та ін. ; НТУ, Кафедра менеджменту; за загальною редакцією О. М. Ложачевської. – Київ : Міленіум, 2021. – 208 с.

 

У колективній монографії, авторами якої є науково-педагогічні працівники кафедри менеджменту та економіки НТУ; кафедри менеджменту, публічного управління та адміністрування Державного університету інфраструктури та технологій; кафедри міжнародної економіки Національного авіаційного університету; кафедри обліку та оподаткування Київського національного торговельно-економічного унверситету, кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету "Києво-Могилянська академія", викладено ключові аспектиінноваційного розвитку підприємств транспортного комплексу на основі вивчення світового та вітчизняного досвіду. Наукове видання представляє результати дослідження сучасних інноваційних тенденцій на автомобільному, авіаційному, водному та залізничному видах транспорту. 

Представлена колективна монографія буде корисною для подальших досліджень та розвитку теоретичних, організаційних, методичних і методологічних питань з інноваційного розвиткутранспортного комплексу України.

Для науковців, менеджерів, працівників транспорту, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.

 

 

Тенденції розвитку теорії і практики управління організаціями : монографія / О. М. Ложачевська, В. Б. Іванов, О. О. Бакуліч та ін. ; НТУ, Кафедра менеджменту; за загальною редакцією О. М. Ложачевської. – Київ : ФОП Маслаков, 2018. – 244 с.

 

У колективній монографії, авторами якої є науково-педагогічні працівники кафедри менеджменту НТУ, викладено ключові аспекти розвитку теорії і практики управління організаціями на основі досліджень світового та вітчизняного досвіду менеджменту. Наукове видання представляє результати дослідження сучасних тенденцій розвитку суспільства та менеджменту, особливостей стратегічного, адміністративного, корпоративного, фінансового, екологічного та антикризового управління, розробки практичнихрекомендацій з удосконаленняменеджменту для забезпечення стійкого розвитку українських підприємств, зокрема автотранспортної галузі.

Представлена колективна монографія буде корисною для подальших досліджень та розвитку теоретичних, організаційних, методичних і методологічних питань з імплементації світового досвіду управління та розвинення здобутків в практику українського менеджменту.

Для науковців, менеджерів, працівників автомобільного транспорту, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.

 

 

Шевченко, Р. Ю.  Києвознавство: просторова інтерпретація урболандшафту : монографія / Р. Ю. Шевченко. – Київ, 2021. – 248 с.

 

Монографія присвячена дослідженню навколишнього природного середовища (довкілля), а також природних, антропогенних та соціокультурних екологічних публічних просторів м. Києва. Столиця України представляє собою цілий ряд малодосліджених кластерів її території: трансформація природного та антропогенного ландшафтів, особливості довкілля та природокористування у топоніміці міста, аудит історичних та сучасних картографічних матеріалів, як документальних літописів екологічної історії міста, екологія туристсько-рекреаційного та рекреаційно-екскурсійного природокористування природних зон, історія та географія екологічних катастроф та їх генезис. Відповідне дослідження об’єднане у розроблену комплексну парадигму вивчення довкілля та простору м. Києва – обсерваційний моніторинг. Для його реалізації та розв’язання відповідних наукових задач були успішно апробовані сучасні технології геодезії, картографії, фотограмметрії, геоінформаційних систем та технологій. Основою наукових досліджень є еколого-географічні та картографічні рекогностувальні експедиції, які були проведені протягом останніх двадцяти років. Був накопичений величезний за об’ємом фактологічний еколого-географічний матеріал (база даних). Це абриси експедицій, архів стародавніх та сучасних карт, матеріали аерокосмічної зйомки та дистанційного зондування м. Києва. Розроблений та застосований інструментарій технологій полігонного та камерального моніторингу м. Києва: укладена карта ландмарків – реперів еколого-географічних та природоохоронних обсервацій, обґрунтовані нові наукові дефініції: довкілля-простір м. Києва, екологічне києвознавство, інновінг-інструментарій обсерваційного моніторингу великого міста. Вивчені особливості проєктування еколого-туристичних стежок (на прикладі вул. Оболонська набережна). Досліджені маловідомі еколого-гідрографічні об’єкти: каскад озер Почайна, штучні еколого-гідрологічні об’єкти публічних просторів (фонтани та водограї). Окремо вивчені технології створення геоінтелектуальної системи прийняття екологічних рішень у м. Києва. Укладена серія статистичних екологомоніторингових карт. Представлений широкий опис унікальних та ексклюзивних об’єктів природного та публічного просторів м. Києва із метою їх залучення в систему міського екологічного (зеленого) та урбаністичного (промислового) туризму, рекреації, релаксації, інтерпретації природної та культурної спадщини м. Києва засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія буде корисною дослідникам м. Києва: екологам-природоохоронцям, києвознавцям-географам, історикам, картографам, екскурсоводам та гідам-інтерпретаторам, а також спеціалістам у галузі геоінформаційного еколого-географічного картографування великих міст.

 

Висловлюємо свою подяку за внесок у формування фонду бібліотеки. Бажаємо високих творчих горизонтів та нових видань!

 

Відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення бібліотеки

 



02-07-2021

БІБЛІОТЕКА - НАУКОВЦЯМ

 

СКІЛЬКИ ВЧЕНОМУ НЕОБХІДНО ПУБЛІКАЦІЙ, ЩОБ ОТРИМАТИ ЗВАННЯ "ДОЦЕНТ", "СТАРШИЙ ДОСЛІДНИК"?      

Згідно Наказу Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам

 ► Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів, у тому числі закладів післядипломної освіти, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та вищих духовних навчальних закладів, які здійснюють науково-педагогічну діяльність.

 

Здобувач повинен вже мати науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук.

Докладніше

 

Науково-публікаційні вимоги

Здобувач повинен мати

  • навчально-методичні та наукові праці, які опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше 1 публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов.
  • сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов.

Вчене звання доцента присвоюється діячам культури і мистецтв, педагогічна діяльність яких у відповідності з навчальним планом передбачає індивідуальну роботу з опанування мистецьких вмінь і навичок та безпосередньо впливає на формування професійної майстерності майбутнього митця.

 

Науково-публікаційні вимоги

Здобувач повинен мати

  • наукові праці у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав.

ВИМОГИ ДО ПРИСВОЄННЯ ВЧЕНОГО ЗВАННЯ – «СТАРШИЙ ДОСЛІДНИК»

Вчене звання старшого дослідника присвоюється працівникам вищих навчальних закладів або наукових установ, зарахованих на посади після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом:

Здобувач повинен вже мати науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук.

 

Науково-публікаційні вимоги

Здобувач повинен мати

  • наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше 2 публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов.
  • сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов’язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов.

©Publ.Science

 



02-07-2021

НОВИЙ РОЗДІЛ НА САЙТІ

 

СКАРБНИЧКА БІБЛІОТЕКАРЯ

На бібліотечному сайті з'явився новий розділ «Скарбничка бібліотекаря», орієнтований на бібліотечних фахівців та студентів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

 

«Нормативно-правова база» містить Закони та Накази України про бібліотеки і бібліотечну справу.

«Національні стандарти» відображають перелік чинних нормативних документів зі стандартизації в галузі бібліотечної справи:

  • національні стандарти України;
  • національні стандарти України, через які впроваджено стандарти Міжнародної організації стандартизації (ISO);
  • національні стандарти України, через які впроваджено міждержавні стандарти (ГОСТ) методом перевидання.

«Фахові видання». Саме професійні періодичні видання впливають на самосвідомість сучасного бібліотекаря. Фахові видання знайомлять нас з вітчизняними виданнями, в яких висвітлюються актуальні питання бібліотекознавства, документознавства, соціальних комунікацій, книгознавства й бібліографознавства.

 

У розділі інформація поступово буде оновлюватись. Слідкуйте за повідомленнями.

 



30-06-2021

ВСЕСВІТНІ ДНІ І МІЖНАРОДНІ СВЯТА

 

30 ЧЕРВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ АСТЕРОЇДА
Астероїди - не єдині космічні тіла, які іноді падають на Землю. Кожен день більш ніж 100 тонн космічного матеріалу із залишків астероїдів і комет та різного космічного "сміття" падає на Землю. Більшість з цих об’єктів руйнуються ще в атмосфері. Якщо щось таки долетіло до поверхні Землі, це скоріше метеорит.
Раніше наслідки від падіння астероїдів були більш поширені, сьогодні це рідкість. Наприклад, близько 65 мільйонів років тому, як вважають вчені під впливом падіння астероїда зникли динозаври.
 
За статистикою Земля страждає від впливу космічних об’єктів, розміром з футбольне поле, приблизно раз в 2 000 років. Приблизно один раз на рік в атмосферу Землі потрапляє метеорит розміром з автомобіль (це крихітний шматок астероїда). В результаті його падіння звичайно виходить гарна вогненна куля і такий метеороид зазвичай згорає до того, як досягнути поверхні Землі.
Відомо, що астероїди багаті дорогоцінними і іншими металами, а також водою. Деякі астероїди насправді є "видуті" комети - льоди зникли, і все, що залишилося - скелястий матеріал. У деяких астероїдів є навіть свої супутники!
Більшість астероїдів обертаються навколо Сонця в поясі астероїдів, який знаходиться між Марсом та Юпітером.
У своїй Резолюції (A/RES/71/90), прийнятої Генеральною Асамблеєю 6 грудня 2016 року, ООН проголосила 30 червня Міжнародним днем астероїда. День відзначається щорічно на міжнародному рівні в річницю Тунгуського феномена над Сибіром, що сталося 30 червня 1908 року. Міжнародний день астероїда проголошений з метою підвищення інформованості громадськості про небезпеку зіткнення з астероїдами.
Генеральна Асамблея глибоко переконана в загальній зацікавленості всього людства в сприянні дослідженням ті використанню космічного простору і підтверджує велике значення міжнародного співробітництва у встановленні верховенства міжнародного права, включаючи відповідні норми міжнародного космічного права, які відіграють важливу роль в здійсненні міжнародного співробітництва в дослідженні й використанні космічного простору в мирних цілях.
З Днем астероїда!
 


24-06-2021

ВСЕСВІТНІ ДНІ І МІЖНАРОДНІ СВЯТА

 

28 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Це стало важливим етапом українського державотворення. Наша країна має багатовікову історію конституційного процесу. Знаменита Конституція  українського гетьмана Пилипа Орлика (1710 рік) за оцінками істориків стала однією з перших європейських конституцій  нового часу, однак чинності так і не набула.

Сучасна історія Конституції України розпочалася 28 червня 1996року. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини, сприяло становленню України як самостійної та незалежної держави. 

Фонд бібліотеки має багато видань які присвячені дослідженню історії української Конституції, а також наукові, навчальні, довідкові та методичні видання.  

 

Шановні користувачі! Пропонуємо звертатись до електронного каталогу бібліотеки НТУ та замовляти необхідну літературу за допомогою електронної пошти  library.ntu@ukr.net, за телефоном  +38 (044) 285-77-90 та скориставшись послугою «Віртуальна довідка».

 



24-06-2021

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

 

У червні фонд університетської бібліотеки поповнився новими книгами (меню сайту : "Ресурси бібліотеки / Нові надходження").
Якщо зацікавила якась із книг, ви маєте змогу звернутися до нас, щоб отримати більш детальну інформацію про видання. 

 

 




Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13