ЧОМУ НАУКОВА ЕТИКА МАЄ ЗНАЧЕННЯ?

 

При веденні своєї діяльності, науковці, вчені та дослідники повинні суворо дотримуватись наукової етики. Як і в інших професіях, наукова етика глибоко інтегрована в спосіб роботи вчених, і вони усвідомлюють, що надійність їхньої роботи та наукових знань загалом залежить від дотримання цієї етики. Розглянемо головні принципи наукової етики, чому важливо їх дотримуватись, а також яке значення має наукова етика.

 

Наукова етика – це сукупність адміністративних норм та правил, яких автор повинен дотримуватися під час написання наукової роботи та проведення досліджень. Вона також охоплює сукупність принципів і поведінкових стандартів, що слугують орієнтиром для науковців у здійсненні дослідницької діяльності.

 

Основна мета наукової етики – забезпечення правдивості знань у науковій спільноті. Крім того, вона спрямована на захист довкілля, учасників досліджень і суспільства загалом від недоброчесних практик та їхніх наслідків.

 

Головні принципи наукової етики

  • Об’єктивність

У процесі проведення досліджень і підготовки рукопису для наукової публікації вчені повинні суворо дотримуватися принципу об’єктивності. Автору слід уникати упередженості та самообману під час оцінювання власної роботи, зокрема при аналізі та тлумаченні даних, врахуванні експертних висновків і ухваленні кадрових рішень.

  • Доброчесність

Дослідники мають виконувати взяті на себе зобов’язання та дотримуватись усіх угод, досягнутих у процесі проведення дослідження. Крім того, потрібно проявляти щирість, а також дотримуватись послідовності у міркуваннях і вчинках.

  • Інтелектуальна власність

Під час проведення дослідження та написання наукової роботи вчений має виявляти повагу до праць інших дослідників. Використання неопублікованих даних суворо заборонене. Усі запозичені матеріали повинні супроводжуватися посиланнями на першоджерела. Крім того, наукова етика категорично забороняє плагіат.

  • Відкритість

Автори повинні дотримуватися принципу відкритості, бути готовими до критики та сприйняття нових ідей. Це охоплює обмін даними, результатами досліджень, використаними ресурсами, інструментами та концепціями.

  • Прозорість

Оцінюючи дослідження, необхідно враховувати його контекст, обґрунтування вибору методів та їхню відповідність поставленим цілям, а також отримані висновки й можливі напрями подальших досліджень. Усе це автор повинен детально висвітлити.

  • Чесність

Вчені повинні дотримуватися чесності на всіх етапах наукового дослідження. Автор зобов’язаний правдиво подавати дані, результати, методи та статус публікації. Фальсифікація, вигадування або спотворення інформації суворо заборонені як під час дослідження, так і при підготовці матеріалу до публікації. Важливо не вводити в оману громадськість, потенційних спонсорів і колег.

  • Конфіденційність

Конфіденційні дані, зокрема документи та гранти, підготовлені до публікації, кадрові записи, комерційну й військову таємницю, а також медичні дані пацієнтів (у відповідних дослідженнях), необхідно зберігати в безпеці та забезпечувати їхню належну захищеність.

  • Повага та захист

Науковці повинні ставитися до колег із повагою, проявляючи увагу та справедливість. Під час досліджень із використанням тварин необхідно забезпечувати належний догляд і уникати непотрібних або недостатньо обґрунтованих експериментів.

У дослідженнях за участю людей важливо мінімізувати ризики й потенційну шкоду для учасників, водночас максимізуючи користь. Необхідно поважати їхню гідність, приватність та автономію, а також застосовувати спеціальні заходи для захисту вразливих груп. Важливим є дотримання принципу справедливості в розподілі переваг і навантажень, пов’язаних із дослідженням.

  • Відповідальність

Автор має нести відповідальність за організацію та виконання дослідження або за свою участь у його проведенні. Крім того, він повинен бути готовий надати детальне пояснення та аргументацію щодо проведеної роботи, зокрема чому та яким чином були здійснені певні етапи дослідження.

  • Обережність

Під час проведення досліджень важливо уникати недбалості та помилок, уважно перевіряючи як свою, так і роботу колег. Важливо ретельно вести документацію дослідницької діяльності, що охоплює збір даних, організацію дослідження, а також взаємодію з відповідними агентствами чи науковими журналами.

  • Відсутність дискримінації

Дискримінація серед колег та студентів за расовими, статевими, етнічними ознаками або будь-якими іншими факторами, що не мають відношення до наукової діяльності, є неприпустимою. Важливо створювати інклюзивне середовище, яке забезпечує рівні можливості для всіх учасників наукового процесу, сприяє розвитку взаємоповаги та співпраці, а також підтримує культуру різноманіття та взаєморозуміння.

  • Законність

Під час проведення дослідження та написання роботи важливо керуватись і дотримуватись відповідних нормативно-правових актів, а також урядової та інституційної політики, що регулюють наукову діяльність. Це забезпечує легітимність дослідження, відповідність етичним стандартам та сприяє дотриманню вимог, встановлених на рівні держави та наукових установ.

Дотримання принципів наукової етики є надзвичайно важливим для всіх вчених і дослідників. Це забезпечує довіру в науковій спільноті, підтримує чесність досліджень, охороняє права і безпеку учасників, гарантує незалежність та об'єктивність, а також сприяє міжнародному співробітництву та обміну знаннями.

 

Важливість наукової етики

 

По-перше, етичні норми сприяють досягненню основних цілей дослідження, таких як здобуття знань, пошук істини та уникнення помилок. Наприклад, заборона на фабрикацію, фальсифікацію та спотворення даних допомагає забезпечити правдивість результатів і зменшити ризик помилок.

 

По-друге, оскільки наукові дослідження часто передбачають значну співпрацю між людьми з різних дисциплін і установ, етичні стандарти сприяють розвитку цінностей, важливих для колективної роботи, таких як довіра, підзвітність, взаємна повага і справедливість. Наприклад, норми щодо авторства, політики авторських прав і патентування, обміну даними та конфіденційності під час рецензування покликані захищати інтереси інтелектуальної власності, одночасно стимулюючи співпрацю. Більшість дослідників прагне отримати належне за свій внесок і не бажає, щоб їхні ідеї були вкрадені або оприлюднені без дозволу.

 

По-третє, етичні норми допомагають забезпечити, щоб дослідники могли нести відповідальність перед громадськістю. Наприклад, державна політика щодо наукової недобросовісності, конфлікту інтересів, захисту прав людей та догляду за тваринами є необхідною для того, щоб науковці, що фінансуються державними коштами, могли відповідати перед суспільством.

 

По-четверте, етика в дослідженнях також сприяє створенню суспільної підтримки наукових проєктів. Люди з більшою ймовірністю профінансують дослідницький проєкт, якщо вони можуть довіряти якості та цілісності дослідження.

 

Крім того, етичні норми сприяють численним важливим моральним і соціальним цінностям, таким як соціальна відповідальність, захист прав людини, добробут тварин, дотримання закону, а також охорона громадського здоров'я та безпеки. Невиконання етичних стандартів у дослідженнях може призвести до значної шкоди для людей, тварин, студентів та суспільства. Наприклад, фальсифікація даних під час клінічного випробування може завдати шкоди пацієнтам або навіть призвести до їх загибелі, а недотримання норм безпеки в галузі радіації чи біології може поставити під загрозу здоров'я дослідників, їхніх колег та студентів.

 

Види етичних порушень

 

Серед видів порушень принципів наукової етики є такі:

  • Фальсифікація та фабрикація даних.
  • Неналежна поведінка автора/авторів.
  • Викрадення ідей.
  • Неправильне авторство.
  • Порушення законів та вимог при проведенні дослідження.
  • Плагіат та самоплагіат.
  • Перероблення власних робіт автора/авторів.
  • Порушення загальноприйнятих дослідницьких практик.

Невідповідність наукових досліджень етичним принципам та їх явне порушення можуть призвести до серйозних наслідків для авторів. Це включає втрату репутації та довіри, позбавлення наукових ступенів і вчених звань, ускладнення отримання грантів, труднощі з публікаціями та інші негативні наслідки. Тому перед початком досліджень важливо ретельно ознайомитися з основними принципами наукової етики.

 

Варто пам’ятати, що наукова етика постійно розвивається разом із наукою. З появою нових технологій і методів дослідження виникають нові етичні питання. Тому важливо, щоб науковці постійно оновлювали свої знання про етичні норми та дотримувалися актуальних стандартів у своїй діяльності. (Джерело: Наукові публікації)

 

 

ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ?

 

Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту»:

 

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

 

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

  • академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
  • списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
  • обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
  • хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
  • вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
  • відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
  • відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);
  • позбавлення академічної стипендії;
  • позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

 

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.


Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

  • ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
  • особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
  • знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
  • оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

 

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

 

 

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

 

Випуск 1. Як мені писати без академічного плагіату?

Випуск 2. Плагіат = порушення авторських прав?

Випуск 3. Як вижити без самоплагіату?

Випуск 4. Скільки відсотків можна? (Як користуватися антиплагіатними програмами?)

Випуск 5. Студентський плагіат, частина 1. Хто винен?

Випуск 6. Студентський плагіат, частина 2. Що робити?

Випуск 7. Як підвищити якість оцінювання?

Випуск 8. Як підтримати чесність дистанційного навчання?

Випуск 9. Як поліпшити (не)дистанційне викладання?

Випуск 10. Як формулювати результати навчання?

Випуск 11. Як підготувати якісний силабус?

Випуск 12. Як посилити політику доброчесності закладу вищої освіти?

Випуск 13. Як протидіяти неправдивому авторству?

Випуск 14. Як запобігати аутсорсингу завдань?

Випуск 15. Як реагувати на порушення доброчесності?

Випуск 16. Якими бувають фальсифікації та фабрикації?

Випуск 17. Що сприяє недоброчесності?

Випуск 18. Як рецензувати дипломну роботу?

Випуск 19. Чому слід зважати на конфлікти інтересів?

Випуск 20. Які корупційні ризики можуть мати місце у закладі вищої освіти?

Випуск 21. Що нам слід змінити?

Випуск 22. Як відновити викладання?

Випуск 23. В якій формі провести семестровий екзамен?

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗВО ЩОДО РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ.: затверджено Рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 29 жовтня 2019 року, Протокол № 11 / НАЗЯВО. –  2019. – 24 с.

 

ЗАПОБІГАННЯ ОКРЕМИХ ПРОБЛЕМ І ПОМИЛОК У ПРАКТИКАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ: лист МОН від 20.05.2020 № 1/9(263)

 

Оновлено: 30.09.2025.