Google Академія (або Google Scholar) є безкоштовним науковим інструментом пошуку й, водночас, відкритою наукометричною базою даних від найбільшої та найпотужнішої у світі пошукової системи Google.
Сервіс Google Академія був розроблений науковцем індійського походження Анурагом Ачарья (Anurag Acharya) для допомоги академічній спільноті. Цей інструмент дозволяє дослідникам знаходити широкий спектр наукової літератури в Інтернет-простірі, у тому числі наукові журнали, реферати, рецензовані статті, тези, дисертації, книги, препринти, презентації та технічні звіти з університетів, академічних інститутів, професійних спільнот, науково-дослідницьких груп та репозиторіїв із цілого світу. Своїм гаслом «На плечах у Титанів науки» Google Академія намагається вкотре довести, що більшість академічних досліджень базується на знаннях, які раніше були здобуті іншими.
На сьогодні Google Академія має найзначнішу у світі базу джерел і найістотніше географічне, галузеве та мовне покриття. Поточний розмір бази даних Google Академія становить понад 160 млн. унікальних документів, що майже в три рази перевищує нинішнє охоплення платних конкурентів, таких як Web of Science або Scopus.
До бази даних Google Академії потрапляють як посилання на повнотекстові матеріали в мережі, так і відомості про ті документи, у яких доступні лише реферат або бібліографія. Автоматизовані алгоритми системи чутливі до структури й форматів документів, охайності оформлення списків пристатейної бібліографії та наявності комплектів метаданих. Також сервіс забезпечує користувачів даними про індекси цитування документів і списками семантично споріднених матеріалів.
Google Академія надає інструмент для самостійного створення авторських профілів дослідниками, публікації яких індексуються системою. Основною перевагою цієї системи є активна роль авторів у пошуку й уточненні даних щодо своїх публікацій у власному профілі.
У світі на основі бази даних вільно доступних профілів дослідників у Google Академії складаються рейтинги науковців. Наприклад, група Cybermetrics Lab, яка належить до Вищої ради з наукових досліджень і відома укладанням Вебометричного рейтингу університетів світу (Webometrics Ranking of World Universities), складає рейтинги часто цитованих дослідників (h>100) у світі та дослідників окремих країн і установ, аналізуючи профілі в Google Академії.
В Україні створені науковцями на платформі Google Академії профілі, разом із показниками систем Scopus, Web of Science, Ranking Web of Research, складають базу джерел інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки», яка позиціонується як загальнодержавна система моніторингу та відстеження тенденцій розвитку вітчизняної науки, база для отримання даних при експертному оцінюванні результативності науковців і дослідницьких колективів.
Для розширення наукометричних функціональних можливостей Google Академії було створено спеціалізований інструмент – безкоштовну програму-агрегатор Publish or Perish (http://www.harzing.com/pop.htm), яка використовує інформаційні ресурси бази для визначення й наочного представлення вибраних для аналізу бібліометричних даних. За її допомогою можна здійснювати аналіз публікаційної активності науковців і впливовості періодичних видань.
ДОСЛІДЖУЮЧИ БАЗУ ДАНИХ SCOPUS: ВМІСТ, ПІДТРИМКА, ВИДАВЦІ
Scopus – це величезна база даних, яка була створена у листопаді 2004 року компанієї Elsevier. Ця платформа є джерелом великої кількості статей, рефератів, цитування. До її складу входить більше 5000 міжнародних видавців. Журнали, що індексуються цією базою даних, публікують новітні дослідження, світові огляди у різних галузях науки (техніка, медицина, соціальні та гуманітарні науки, мистецтво тощо).
Вміст Scopus
- Більше 23452 рецензованих журналів.
- 5500 журналів з відкритим доступом.
- Понад 852 книжкові серії.
- Більше 9,8 мільйонів доповідей для конференцій.
- Понад 71,2 млн записів після 1969 року.
- Більше 6,6 мільйонів записів до 1970 року, найдавніший запис датований 1788 роком.
- Більше 44 мільйонів патентів тощо.
Scopus підтримує підписників у трьох напрямках:
ПОШУК
- Розширений пошук наукових документів, авторів.
- Різноманіття уточнення (джерела, автор, рік, мова, фінансування тощо).
- Посилання на повні тексти робіт.
- Завантаження документів.
- Експорт інформації до Mendeley, EndNote тощо.
ВІДКРИТТЯ
- Зв'язок документів, які мають спільні посилання, авторів, ключові слова.
- Ідентифікація організацій та співробітників.
- Інтеграція з ORCID.
- Використання інших рішень Elsevier.
АНАЛІТИКА:
- Огляд цитат протягом певного часу та відстеження дослідницьких тенденцій.
- Аналіз пошуку та авторських публікацій.
- Перегляд h-індекс авторів та роботи журналів, їхнє порівняння, аналіз за показниками (CiteScore, SNIP та SJR).
В Scopus входять такі видавці
- 10% Elsevier
- 8% Springer
- 5% Wiley-Blackwell
- 5% Taylor&Francis
- 2% Sage
- 1% Wolters Kluwer
- 1% Oxford University Press
- 1% Emerald
- 66% Інші видавництва
ЩО ДАЄ ДОСТУП ДО SCOPUS?
Доступ до контенту бази даних Scopus – це беззаперечний каталізатор продуктивності наукових досліджень. На щастя, майже всі академічні установи України вже мають доступ до цієї платформи, який профінансувала держава.
У ціль створення Scopus було закладено задоволення інформаційного запиту усіх учасників науково-публікаційного процесу. Давайте розглянемо, яким чином доступ до цієї бази даних допомагає у науковій діяльності?
Науковцям
До вчених пред’являють все більше вимог підвищувати власну продуктивність та збільшувати кількість дослідницьких результатів. Scopus підтримує науковців та створюю інструменти, що допомагають легше реалізовувати ці задачі.
- Зрозумілий пошук тем та робіт під час огляду бібліографії.
- Аналіз журналів та інших авторів, щоб розуміти, де публікуватися або з ким.
- Моніторинг конкурсів та грантів.
- Дослідження цитування власних робіт або інших статей та вчених.
- Пошук співробітників.
Редакторам та рецензентам
Scopus допомагає редакторам та рецензентам слідкувати за тенденціями в науковому просторі, тримати зв'язок з редколегіями інших видань та полегшує процес експертного розгляду. А також здійснювати пошук статей, авторів та аналізувати продуктивність міжнародних журналів, тенденцій, обсягу, росту тощо.
Викладачам та студентам
Викладачам доступ до Scopus допомагає формувати цікаві лекції, спираючись на літературу світового значення, інноваційні рішення у сфері. Вони можуть використовувати зображення, інфографіки, схеми для доповнення своїх матеріалів та зацікавлення молоді. Студентам також необхідна можливість готуватися до пар, покращувати свої показники завдяки якісній підготовці та виконанню завдань.
Якщо викладачі у своїй роботі будуть спиратися на передові тенденції, цього вони навчатимуть і молодь, надаючи приклад міжнародного досвіду та знань. У подальшому практика роботи з науковими матеріалами сформує у студентів вміння працювати з такими текстами, шукати для своєї дисертації літературу, інформацію, вдосконалюючи власні розробки, дивитися у сторону світового розвитку.
Бібліотекарям
Бібліотекарі є тими, хто орієнтує усіх учасників науково-публікаційного процесу у дослідницькій інформації та даних. Вони, як ніхто інші, мають володіти розумінням усіх інструментів цієї платформи, щоб, у разі необхідності, надати необхідну консультацію та допомогти на шляху дослідницького запиту.
Адміністраторам досліджень
За допомогою Scopus вони можуть відстежувати вплив наукових робіт, надавати фінансування, перевіряти цитати, наукометричні показники кандидата, порівнювати з іншими дослідниками.
ПРОФІЛЬ ВЧЕНОГО У SCOPUS ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ВИДИМІСТЬ СТАТЕЙ
Розпочинаючи свою науково-публікаційну кар’єру, вчений публікує свої роботи у міжнародних виданнях, що індексуються у наукометричних базах даних. Першим кроком, що ідентифікує його у цих платформах, є створення профілю автора. Для успішної діяльності науковець має знати про головні нюанси роботи з ним.
Профіль Scopus
Профіль у Scopus створюється автоматично і безоплатно для кожного автора після індексації першої статті. Вченому присвоюють унікальний ідентифікаційний номер ID, ціль якого полягає у вирішенні проблеми прив’язки вченого до своїх публікацій. ID потрібен, щоб розв'язати будь-які питання щодо плутанини, співпадіння імен, прізвищ, інших даних. Усі наступні документи прив’язуються до вже існуючого профілю автоматично.
Що вміщує профіль?
- Ім’я автора.
- Його місце роботи.
- Кількість публікацій.
- Період публікаційної активності.
- Галузь досліджень.
- Посилання на співавторів.
- Кількість цитування.
- Кількість джерел, на які посилається автор.
- Індекс Гірша тощо.
Як знайти свій профіль?
1 варіант
Відкрити розділ «Document search», обрати розділ «Article title» та ввести назву роботи. Якщо у назві є лапки, краще замінити їх на пробіли. Вам необхідно побачити свою статтю, перейти на її сторінку, знайти своє прізвище та перейти до Вашого профілю.
2 варіант
Відкрити розділ «Author search» і ввести своє прізвище, ініціали або ім’я. Якщо Ваше прізвище популярне, введіть дані афіліації або галузь досліджень. Якщо у Вас опублікована лише одна стаття, відкрити свій профіль неможливо. Необхідно обрати команду «Show Profile Matches with One Document» (цей запит допоможе відкрити профілі з одним документом). Після цього по гіперпосиланню «1 Document» можна потрапити на повну версію статті та завдяки прізвищу перейти у свій профіль.
Усі документи, що індексуються у Scopus, мають мінімум одного автора та приналежність до певної організації. Базуючись на цих даних, публікації розподіляються у відповідні профілі. Вчений має розуміти, що не завжди автоматичне створення профілю відбувається коректно. У разі помилки його необхідно відредагувати.
Часто точність та коректність проіндексованої інформації залежить від того, як її подасть автор, підготує видавець. Чому так важливо, щоб у Вашому профілі не було помилок?
Для вченого
Для науковця – це його "лице публікаційної активності", науковий паспорт у дослідницькому товаристві, що допомагає розвивати комунікацію, претендувати на гранти, завойовувати авторитет тощо.
Для закладу
Вигляд профілю також впливає на те як інші сприймають заклад. Він має відображати результати активної публікаційної діяльності співробітників установи, щоб досягти його пізнаваності у світовому співтоваристві та закріпити позиції в рейтингах. Коректний профіль допомагає швидко готувати звіти та аналізувати ефективність наукової діяльності у закладі.
Найчастіші помилки
- Неправильні дані у назві організації.
- Неправильний переклад, транслітерація, застаріла назва.
- Неправильне скорочення.
- Орфографічні помилки.
- Декілька профілів тощо.
Як виправити помилки у профілі?
Виправити помилки можна за допомогою майстра зворотного зв’язку з авторами.
Крок 1.
Оберіть розділ, який Вас цікавить
- Обєднати профілі.
- Додати чи видалити документи.
- Задати пріоритетне ім'я.
- Оновити приналежність.
Крок 2.
Заповніть форму зворотного зв'язку та відправте зміни.
SCOPUS - ДОКЛАДНА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ВЧЕНОГО
ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПОШУКОВОЮ СИСТЕМОЮ SCOPUS
