Google Академія (або Google Scholar) є безкоштовним науковим інструментом пошуку й, водночас, відкритою наукометричною базою даних від найбільшої та найпотужнішої у світі пошукової системи Google.

Сервіс Google Академія був розроблений науковцем індійського походження Анурагом Ачарья (Anurag Acharya) для допомоги академічній спільноті. Цей інструмент дозволяє дослідникам знаходити широкий спектр наукової літератури в Інтернет-простірі, у тому числі наукові журнали, реферати, рецензовані статті, тези, дисертації, книги, препринти, презентації та технічні звіти з університетів, академічних інститутів, професійних спільнот, науково-дослідницьких груп та репозиторіїв із цілого світу. Своїм гаслом «На плечах у Титанів науки» Google Академія намагається вкотре довести, що більшість академічних досліджень базується на знаннях, які раніше були здобуті іншими.

На сьогодні Google Академія має найзначнішу у світі базу джерел і найістотніше географічне, галузеве та мовне покриття. Поточний розмір бази даних Google Академія становить понад 160 млн. унікальних документів, що майже в три рази перевищує нинішнє охоплення платних конкурентів, таких як Web of Science або Scopus.

До бази даних Google Академії потрапляють як посилання на повнотекстові матеріали в мережі, так і відомості про ті документи, у яких доступні лише реферат або бібліографія. Автоматизовані алгоритми системи чутливі до структури й форматів документів, охайності оформлення списків пристатейної бібліографії та наявності комплектів метаданих. Також сервіс забезпечує користувачів даними про індекси цитування документів і списками семантично споріднених матеріалів.

Google Академія надає інструмент для самостійного створення авторських профілів дослідниками, публікації яких індексуються системою. Основною перевагою цієї системи є активна роль авторів у пошуку й уточненні даних щодо своїх публікацій у власному профілі. 

У світі на основі бази даних вільно доступних профілів дослідників у Google Академії складаються рейтинги науковців. Наприклад, група Cybermetrics Lab, яка належить до Вищої ради з наукових досліджень і відома укладанням Вебометричного рейтингу університетів світу (Webometrics Ranking of World Universities), складає рейтинги часто цитованих дослідників (h>100) у світі та дослідників окремих країн і установ, аналізуючи профілі в Google Академії.

В Україні створені науковцями на платформі Google Академії профілі, разом із показниками систем Scopus, Web of Science, Ranking Web of Research, складають базу джерел інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки», яка позиціонується як загальнодержавна система моніторингу та відстеження тенденцій розвитку вітчизняної науки, база для отримання даних при експертному оцінюванні результативності науковців і дослідницьких колективів.

Для розширення наукометричних функціональних можливостей Google Академії було створено спеціалізований інструмент – безкоштовну програму-агрегатор Publish or Perish (http://www.harzing.com/pop.htm), яка використовує інформаційні ресурси бази для визначення й наочного представлення вибраних для аналізу бібліометричних даних. За її допомогою можна здійснювати аналіз публікаційної активності науковців і впливовості періодичних видань.

 

 GOOGLE АКАДЕМІЯ ДЛЯ НАУКОВЦІВ

  

 

 

ДОСЛІДЖУЮЧИ БАЗУ ДАНИХ SCOPUS: ВМІСТ, ПІДТРИМКА, ВИДАВЦІ

 

Scopus – це величезна база даних, яка була створена у листопаді 2004 року компанієї Elsevier. Ця платформа є джерелом великої кількості статей, рефератів, цитування. До її складу входить більше 5000 міжнародних видавців. Журнали, що індексуються цією базою даних, публікують новітні дослідження, світові огляди у різних галузях науки (техніка, медицина, соціальні та гуманітарні науки, мистецтво тощо).

 

Вміст Scopus

• Більше 23452 рецензованих журналів.
• 5500 журналів з відкритим доступом.
• Понад 852 книжкові серії.
• Більше 9,8 мільйонів доповідей для конференцій.
• Понад 71,2 млн записів після 1969 року.
• Більше 6,6 мільйонів записів до 1970 року, найдавніший запис датований 1788 роком.
• Більше 44 мільйонів патентів тощо.

Scopus підтримує підписників у трьох напрямках: 

 

ПОШУК

• Розширений пошук наукових документів, авторів.
• Різноманіття уточнення (джерела, автор, рік, мова, фінансування тощо).
• Посилання на повні тексти робіт.
• Завантаження документів.
• Експорт інформації до Mendeley, EndNote тощо.

ВІДКРИТТЯ

• Зв'язок документів, які мають спільні посилання, авторів, ключові слова.
• Ідентифікація організацій та співробітників.
• Інтеграція з ORCID.
• Використання інших рішень Elsevier.

АНАЛІТИКА:

• Огляд цитат протягом певного часу та відстеження дослідницьких тенденцій.
• Аналіз пошуку та авторських публікацій.
• Перегляд h-індекс авторів та роботи журналів, їхнє порівняння, аналіз за показниками (CiteScore, SNIP та SJR).

В Scopus входять такі видавці       

• 10%  Elsevier     
• 8%  Springer     
• 5%   Wiley-Blackwell     
• 5%   Taylor&Francis     
• 2%  Sage     
• 1%   Wolters Kluwer     
• 1%  Oxford University Press     
• 1%  Emerald     
• 66%   Інші видавництва

 

 

ЩО ДАЄ ДОСТУП ДО SCOPUS?

 

Доступ до контенту бази даних Scopus – це беззаперечний каталізатор продуктивності наукових досліджень. На щастя, майже всі академічні установи України вже мають доступ до цієї платформи, який профінансувала держава.

 

У ціль створення Scopus було закладено задоволення інформаційного запиту усіх учасників науково-публікаційного процесу. Давайте розглянемо, яким чином доступ до цієї бази даних допомагає у науковій діяльності?

 

Науковцям

До вчених пред’являють все більше вимог підвищувати власну продуктивність та збільшувати кількість дослідницьких результатів. Scopus підтримує науковців та створюю інструменти, що допомагають легше реалізовувати ці задачі. 

• Зрозумілий пошук тем та робіт під час огляду бібліографії.
• Аналіз журналів та інших авторів, щоб розуміти, де публікуватися або з ким.
• Моніторинг конкурсів та грантів.
• Дослідження цитування власних робіт або інших статей та вчених.
• Пошук співробітників.

Редакторам та рецензентам

Scopus допомагає редакторам та рецензентам слідкувати за тенденціями в науковому просторі, тримати зв'язок з редколегіями інших видань та полегшує процес експертного розгляду. А також здійснювати пошук статей, авторів та аналізувати продуктивність міжнародних журналів, тенденцій, обсягу, росту тощо.

 

Викладачам та студентам

Викладачам доступ до Scopus допомагає формувати цікаві лекції, спираючись на літературу світового значення, інноваційні рішення у сфері. Вони можуть використовувати зображення, інфографіки, схеми для доповнення своїх матеріалів та зацікавлення молоді. Студентам також необхідна можливість готуватися до пар, покращувати свої показники завдяки якісній підготовці та виконанню завдань.

Якщо викладачі у своїй роботі будуть спиратися на передові тенденції, цього вони навчатимуть і молодь, надаючи приклад міжнародного досвіду та знань. У подальшому практика роботи з науковими матеріалами сформує у студентів вміння працювати з такими текстами, шукати для своєї дисертації літературу, інформацію, вдосконалюючи власні розробки, дивитися у сторону світового розвитку.

 

Бібліотекарям

Бібліотекарі є тими, хто орієнтує усіх учасників науково-публікаційного процесу у дослідницькій інформації та даних. Вони, як ніхто інші, мають володіти розумінням усіх інструментів цієї платформи, щоб, у разі необхідності, надати необхідну консультацію та допомогти на шляху дослідницького запиту.

 

Адміністраторам досліджень

За допомогою Scopus вони можуть відстежувати вплив наукових робіт, надавати фінансування, перевіряти цитати, наукометричні показники кандидата, порівнювати з іншими дослідниками.

 

 

ПРОФІЛЬ ВЧЕНОГО У SCOPUS ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ВИДИМІСТЬ СТАТЕЙ

 

Розпочинаючи свою науково-публікаційну кар’єру, вчений публікує свої роботи у міжнародних виданнях, що індексуються у наукометричних базах даних. Першим кроком, що ідентифікує його у цих платформах, є створення профілю автора. Для успішної діяльності науковець має знати про головні нюанси роботи з ним.

 

Профіль Scopus

Профіль у Scopus створюється автоматично і безоплатно для кожного автора після індексації першої статті. Вченому присвоюють унікальний ідентифікаційний номер ID, ціль якого полягає у вирішенні проблеми прив’язки вченого до своїх публікацій. ID потрібен, щоб розв'язати будь-які питання щодо плутанини, співпадіння імен, прізвищ, інших даних. Усі наступні документи прив’язуються до вже існуючого профілю автоматично.

 

Що вміщує профіль?

• Ім’я автора.
• Його місце роботи.
• Кількість публікацій.
• Період публікаційної активності.
• Галузь досліджень.
• Посилання на співавторів.
• Кількість цитування.
• Кількість джерел, на які посилається автор.
• Індекс Гірша тощо.

Як знайти свій профіль?

 

1 варіант

Відкрити розділ «Document search», обрати розділ «Article title» та ввести назву роботи. Якщо у назві є лапки, краще замінити їх на пробіли. Вам необхідно побачити свою статтю, перейти на її сторінку, знайти своє прізвище та перейти до Вашого профілю.

 

2 варіант

Відкрити розділ «Author search» і ввести своє прізвище, ініціали або ім’я. Якщо Ваше прізвище популярне, введіть дані афіліації або галузь досліджень. Якщо у Вас опублікована лише одна стаття, відкрити свій профіль неможливо. Необхідно обрати команду «Show Profile Matches with One Document» (цей запит допоможе відкрити профілі з одним документом). Після цього по гіперпосиланню «1 Document» можна потрапити на повну версію статті та завдяки прізвищу перейти у свій профіль.

Усі документи, що індексуються у Scopus, мають мінімум одного автора та приналежність до певної організації. Базуючись на цих даних, публікації розподіляються у відповідні профілі. Вчений має розуміти, що не завжди автоматичне створення профілю відбувається коректно. У разі помилки його необхідно відредагувати.

Часто точність та коректність проіндексованої інформації залежить від того, як її подасть автор, підготує видавець. Чому так важливо, щоб у Вашому профілі не було помилок?

 

Для вченого

Для науковця – це його "лице публікаційної активності", науковий паспорт у дослідницькому товаристві, що допомагає розвивати комунікацію, претендувати на гранти, завойовувати авторитет тощо.  

Для закладу

Вигляд профілю також впливає на те як інші сприймають заклад. Він має відображати результати активної публікаційної діяльності співробітників установи, щоб досягти його пізнаваності у світовому співтоваристві та закріпити позиції в рейтингах. Коректний профіль допомагає швидко готувати звіти та аналізувати ефективність наукової діяльності у закладі.

 

Найчастіші помилки

• Неправильні дані у назві організації.
• Неправильний переклад, транслітерація, застаріла назва.
• Неправильне скорочення.
• Орфографічні помилки.
• Декілька профілів тощо.

Як виправити помилки у профілі?

Виправити помилки можна за допомогою майстра зворотного зв’язку з авторами.

 

Крок 1.

Оберіть розділ, який Вас цікавить

• Обєднати профілі.
• Додати чи видалити документи.
• Задати пріоритетне ім'я.
• Оновити приналежність.

Крок 2.

Заповніть форму зворотного зв'язку та відправте зміни.
 

SCOPUS - ДОКЛАДНА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ВЧЕНОГО

 

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПОШУКОВОЮ СИСТЕМОЮ SCOPUS

СЕКРЕТНІ ФУНКЦІЇ БАЗИ ДАНИХ

 

ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА SCOPUS

 

  

 

ІНДЕКСИ ЦИТУВАННЯ WEB OF SCIENCE

 

Web of Science – це величезна база світових цитат, що не залежить від видавців та керується спадщиною вченого Юджина Гарфілда, який запропонував та досліджував індекс наукового цитування. Ця наукометрична платформа надає потужну інформаційну підтримку для оцінки, збору та поглиблення наукових відкриттів.

 

Багатопрофільний сервіс об’єднує регіональні, спеціальні та патентні індекси в унікальну колекцію Web of Science Core Collection, що дозволяє відстежувати новітні ідеї з різних галузей та дисциплін. Понад 9000 наукових установ та вчені зі всього світу довіряють цій базі даних та використовують її інформаційний ресурс для проведення якісних та передових досліджень, аналізуючи та будуючи стратегію розвитку діяльності.

ПОТУЖНІСТЬ WEB OF SCIENCE

• 1, 7 млрд посилань;
• 161 млн записів;
• 34 000 журналів;
• 254 предметні галузі;

Незалежний та ретельний редакційний відбір створюють унікальну структуру даних протягом десятків років. Це найбільш вичерпна мережа наукових цитат та індексація вмісту, що дає загальну картину наукового розвитку протягом понад 115 років. Це дійсно світовий індекс цитування, що включає роботи з 1900 року.

WEB OF SCIENCE CORE COLLECTION

Основою Web of Science є колекція Web of Science Core Collection, яка виступає базою даних для журналів, книг та матеріалів конференцій. Під час відбору наукового матеріалу команда керується принципами об'єктивності та вибірковості, зважаючи на технологічний прогрес. Web of Science Core Collection складається з 6 індексів цитування. Давайте розглянемо кожний більш детально.  

 

Science Citation Index Expanded (SCIE): розширений індекс наукового цитування

Він був створений як Science Citation Index ще у 1964 році Юджином Гарфілдом в Інституті наукової інформації. Сучасний SCIE належить американській компанії Clarivate Analytics, а до цього був власністю Thomson Reuters. Цей індекс налічує понад 9200 найавторитетніших журналів з 178 наукових дисциплін. У Science Citation Index Expanded входять 53 млн записів, 1,18 млрд цитованих посилань, які датуються з 1900 року й до сьогодні. 

 

Social Sciences Citation Index (SSCI): Індекс цитування соціальних наук

До цього індексу входять найавторитетніші міжнародні журнали з соціальних наук. Він містить понад 3400 видань з 58 наукових дисциплін, а також унікальні статті з 3500 всесвітньо-провідних наукових журналів. Контент цього індексу – це понад 9,37 млн записів, 122 млн посилань, які датуються з 1900 року й до сьогодні.  

 

Arts & Humanities Citation Index (AHCI) Індекс цитування мистецтв та гуманітарних наук.

Він включає найавторитетніші світові журнали у цих галузях, містить понад 1800 журналів з 28 мистецьких та гуманітарних дисциплін, понад 4,9 млн записів та 33,4 млн посилань, які датуються з 1900 року й до сьогодні.  

Гуманітарні науки та мистецтво у порівнянні з клінічними, природничими та соціальними науками можуть відрізнятися за типом змісту, тому редактори Web of Science приділяють цьому фактору належну увагу під час розгляду журналів з цих дисциплін.

 

Emerging Sources Citation Index (ESCI): Індекс цитування нових джерел

Цей індекс включає список видань, які всебічно освітлюють різні наукові тематики та мають різне географічне розташування. Запуск ESCI відбувся у 2015 році, коли до індексу було додано понад 7800 видань як міжнародного, так і регіонального типу.  Його контент налічує журнали, які охоплюють усі наукові дисципліни: понад 3 млн записів, 74,4 млн посилань, які датуються з 2005 року й до сьогодні.

 

Book Citation Index (BKCI): Індекс цитування книг

Він налічує понад 100 000 книг, які ретельно відібрані редакторами Web of Science. Кожного року до списку додаються ще 10000 нових книг. BKCI включає більше 53,2 млн посилань, які датуються з 2005 року й до сьогодні. 

 

Conference Proceedings Citation Index (CPCI): Індекс цитування матеріалів конференції

Індекс відкриває користувачам платформи доступ до матеріалів конференцій, які допомагають вченим виявляти тенденції, аналізувати новітні ідеї у своїй сфері. CPCI містить більше 205,900 матеріалів конференцій, 70 млн  посилань, які датуються з 1990 року й до сьогодні.

ЯКІ ДИСЦИПЛІНИ ВХОДЯТЬ ДО WEB OF SCIENCE CORE COLLECTION?

• Розширений індекс наукового цитування (SCIE): клінічні, природничі та прикладні науки.
• Індекс цитування соціальних наук (SSCI): соціальні науки.
• Художньо-гуманітарний індекс цитування (AHCI): мистецтво та гуманітарні науки.
• Індекс цитування нових джерел (ESCI): всі дисципліни.
• Індекс цитування книг (BKCI): всі дисципліни.
• Індекс цитування матеріалів конференції (CPCI): всі дисципліни.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ДО НАУКИ

Web of Science забезпечує надійні дані відкритого доступу (Open Access) і включає понад 12 млн наукових статей зі статусом «Gold» та «Bronze» (безкоштовний контент, що знаходиться на сайті видавця) і «Green» (роботи, що перебувають у репозитарію), а також 5000 журналів відкритої та гібридної форми.

ПРОЦЕС РОЗПОДІЛУ ЖУРНАЛІВ ПО ІНДЕКСАМ

Відбір контенту відбувається спільним експертним редакційним рішенням. Під час розгляду вони використовують 28 критерій оцінки: 24 критерії якості журналу та 4 критерії його впливу. Ці вимоги мають виконувати усі журнали, щоб потрапити до бази даних чи й надалі мати індексацію у Web of Science Core Collection. 

Видання, що відповідають 24 критеріям якості входять до Emerging Sources Citation Index (ESCI). Ті журнали, які відповідають 24 критеріям якості та 4 критеріям впливу входять до Science Citation Index Expanded (SCIE), Social Sciences Citation Index (SSCI) та Arts & Humanities Citation Index (AHCI).

 

Ці збірники знаходяться у постійній динаміці, курації редакторів.

1. Коли журнал, що перебуває в ESCI, одержує вплив, він переходить до ядра Web of Science Core Collection: SCIE, SSC, AHCI.
2. Видання втрачає вплив, він знову переміщується до ESCI.
3. Журнал не відповідає критеріям якості, тоді його видаляють з ESCI (з бази даних Web of Science).

24 КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ЖУРНАЛУ

 

ISSN	Назва   журналу	Видавець журналу	URL-адреса журналу
Контактні дані	Науковий вміст	Назви статті та тези доповідей англійською мовою	Бібліографічна інформація
Функціональність веб-сайту / Формат журналу	Наявність етичних тверджень	Деталі редакційної приналежності	Інформація про приналежність автора
Експертна оцінка	Зміст релевантності	Детальна інформація про підтримку	Дотримання стандартів спільноти, що виступають за цілісніть досліджень
Наявність політики рецензування	Своєчасність та/або обсяг публікації	Дійсність заяв	Відповідні цитати до літератури
Показники автора	Склад редколегії	Чіткість мови	Доступ до вмісту

 

4 КРИТЕРІЇ ВПЛИВУ ВИДАННЯ

 

Порівняльний аналіз цитування

Аналіз цитування авторів

Аналіз цитування редакційної ради

Змістовна значимість

 

 

 

ЯК WEB OF SCIENCE ВИРІШУЄ ПРОБЛЕМУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ВЧЕНОГО?

 

Глобальний підхід до досліджень стикається з певною проблемою, а саме з ідентичністю вченого у науковому світі, що активно впливає на визнання його дослідницького внеску у свою сферу, на конкурентне фінансування, позиції та можливості співпраці. Адже, наприклад, таке явище як однакове прізвище або його зміна протягом кар’єри, може призвести до різних версій даних дослідника у опублікованих статтях і негативно відобразитися на його діяльності.

 

У цій інформаційній замітці ми зібрали найбільші проєкти Web of Science за останні роки, які направлені на вирішення цього питання. Давайте розглянемо пріоритетні завдання, які пов’язані зі встановленням та керуванням ідентичністю дослідника, у поєднанні з іншими проєктами компанії.

2007 рік – було створено систему ResearcherID, яка націлена на контроль ідентичності авторів серед усіх даних Web of Science.

2012 рік – засновано ORCID, що успішно допомагає вирішувати актуальну проблему ідентифікації.

2017 рік –  група Web of Science придбала Publons, який швидко став базою даних, що вміщує інформацію про дослідників, допомагаючи показувати їхній вплив у науковому світі (публікації, цитування, рецензування тощо).

 

Також для покращення глибини ідентичності, нещодавно група Web of Science запропонувала нові функції для підтримки вчених: 

• Бета-версія «Author Search» – розширений пошук авторів допомагає легше знайти своїх колег та їхні роботи у Web of Science Core Collection. Більш детально Ви можете ознайомитися з цим пошуком авторів у нашій статті.
• Бета версія «New Author Record» (новий авторський запис) надає початковий знімок авторських публікацій та вплив цитування у Web of Science Core Collection, щоб показати як дослідник відображається в даних платформи через деякий час.  
• Окрім цього, відтепер усі дані про авторські права контролюються. Користувач платформи Web of Science може надсилати свій відгук для вдосконалення авторського запису.
• Науковці можуть претендувати на їхній авторський запис та управляти своїми даними, створюючи унікальний ідентифікатор Web of Science ResearcherID.
• А Publons пропонує огляд діяльності вченого та можливості оновлювати записи своїх публікацій у Web of Science Core Collection та ORCID.

Ці усі дії мають допомогти уникати плутанини, підвищувати рівень досліджень та відкривати шляхи для заохочень науковців та винагород.  

ІНШІ ПРОЄКТИ WEB OF SCIENCE