НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ ТА КУЛЬТУРА ПУБЛІКАЦІЙ 

 

Даний тематичний блок містить матеріали щодо норм та принципів побудови наукових текстів, а також вимоги до якісного оформлення наукових публікацій на засадах академічної доброчесності.

 

Відповідальний підхід до публікації науково-дослідних робіт є запорукою конкурентоспроможності фахівця в професійному середовищі і сфері міжнародних наукових комунікацій.

 

Перелік наукових працівників НТУ, які мають публікації у періодичних виданнях, що включені до наукометричної бази Scopus або Web of Science Core Collection

 

 

ЯК ОПУБЛІКОВАТИ НАУКОВУ СТАТТЮ В SCOPUS? 

Що таке Scopus?

Scopus є однією з найбільших баз даних рефератів (анотацій) та цитувань рецензованої наукової літератури, зокрема наукових журналів, книг та конференцій, які включені до цієї бази даних. Вона була заснована у 2004 році компанією Elsevier, яка працює у сфері глобального інформаційно-аналітичного бізнесу.

Ця база даних охоплює загалом понад 41 тис. наукових видань як природничого, так і гуманітарного спрямування, з них більш ніж 38 тис. становлять наукові журнали. Перелік видань щороку оновлюються, тож до нього постійно додають нові видання, за умови, що вони відповідають жорстким критеріям науковості й пройшли доволі суворий експертний відбір. Видання, які втрачають відповідність цим критеріям переоцінюються й вилучаються. Перевірити, чи індексується журнал базою даних Scopus або обрати відповідний журнал для публікації статті можна безпосередньо на її веб-сторінці в розділі «Sources».

Відповідно базу даних можна використовувати для пошуку статей. З деякими статями можна ознайомитись безкоштовно, до інших можна отримати доступ за оплату. Користуючись базою можна також вийти на веб-сторінку відповідного видання та ознайомитись з вимогами до публікацій, перевірити кількість цитувань та ін.

 

Що потрібно знати для публікації статті?

 

До наукових статей у журналах, які індексуються в Scopus, ставиться низка різних вимог – формальних, змістовних, юридичних, лінгвістичних тощо. Зокрема, є вимоги щодо структури статті та оформлення бібліографічних посилань, які повинні відповідати вимогам конкретного журналу, а сам матеріал статті має бути викладений послідовно, переконливо та містити новий та цікавий науковий результат. Стаття повинна бути написана якісною англійською мовою із дотриманням авторських прав.

 

Отже, для того щоб стаття була опублікована, варто скористатись порадами вчених, які вже публікували статті у таких наукових журналах. Багато цікавої і необхідної для майбутньої публікації інформації можна також знайти на веб-сторінці та профілі у Facebook засновника Scopus – компанії Elsevier. Там, зокрема, можна ознайомитись з покроковим путівником з публікації статей, типовими причинами відхилення статей редакцією журналу, пройти короткий онлайн-курс про правильне структурування наукових статей, а також знайти багато інших ресурсів та корисної інформації.

 

Якою є процедура розгляду статті?

 

Процедура розгляду статті досить довга і може тривати до півроку, а інколи й довше. У різних журналах вона може мати певні відмінності. Спочатку статтю перевіряють на додержання формальних та інших вимог, лише потім її подають на розгляд головному редактору та надсилають рецензентам. До рецензування допускається лише близько 30-50% усіх статей, що надійшли до редакції журналу.

Якщо стаття успішно пройшла усі етапи перевірки та рецензування, то автору повідомляють про позитивне рішення редколегії та надсилають два-три відгуки анонімних рецензентів. Стаття буде опублікована лише у випадку врахування рекомендацій рецензентів або обґрунтованих пояснень, чому дані рекомендації не можуть чи не повинні бути виконані.

 

З яких причин стаття може бути відхилена?

 

Зі слів колишнього головного редактора наукового журналу Carbon Пітера Тровера можна виділити вісім основних причин, з яких стаття може бути відхилена.

1. Стаття не пройшла технічну перевірку. Відхилити статтю за цим критерієм можуть, якщо: у статті містяться елементи, які викликають підозру щодо плагіату або вона зараз рецензується в іншому журналі; рукопис статті не є повним, у ньому відсутні ключові елементи, такі як назва статті, автори та їх місце праці (афіліація), ключові слова, основний текст, посилання, таблиці та рисунки; англійська мова, якою написана стаття, є недостатньою для процесу експертної оцінки; наочні матеріали (рисунки, зображення, формули, розрахунки та ін.) не є повними або недостатньо чіткими для читання; стаття не відповідає вимогам журналу, до якого вона подається; посилання є неповними або неактуальними.

2. Стаття не відповідає цілям та сфері наукових інтересів журналу. Наприклад, якщо стаття торкається сфери наукового інтересу журналу (скажімо медицини), але зосереджена на іншій сфері (наприклад, на медичному праві), або ж не містить нових для даної сфери даних (тобто, не має наукової новизни).

3. Стаття не є завершеним дослідженням. Такий висновок редакція може зробити, якщо стаття містить лише окремі спостереження, але не є повним дослідженням, або якщо у ній обговорюються наукові праці деяких авторів у цій галузі, але інші важливі праці ігноруються.

4. Процедури, методологія і/або аналіз даних є незадовільними. Наприклад, якщо у дослідженні бракує чітких контрольних груп або інших показників для порівняння; дослідження не відповідає визнаним процедурам чи методології, які можна повторити; аналіз не є статистично достовірним або не відповідає нормам, що діють у відповідній науковій сфері.

5. Висновки не можуть бути визнані достовірними на основі тексту статті. До такого висновку редакція може дійти, якщо викладені у статті аргументи є нелогічними, неструктурованими або недійсними, отримані дані не підтверджують висновків або ж висновки ігнорують велику частину літератури, що стосується наукової сфери статті.

6. Стаття є незначним продовженням (розширеним варіантом) іншої статті, зазвичай цього ж автора. Наприклад, вона є частиною іншого більшого дослідження автора, поділеного на частини, щоб зробити якомога більше статей, або ж наукові результати статті є незначними доповненнями та не розширюють наукову сферу дослідження.

7. Стаття незрозуміла, тобто мова, якою викладена стаття, структура статті чи використані у ній наочні матеріали (зображення, формули, розрахунки та ін.) настільки низького рівня, що стаття не може бути оцінена.

8. Стаття нецікава. Наприклад, якщо вона є неактуальною, не значимою чи маргінальною для сфери наукових досліджень; питання порушені у статті не становлять наукового інтересу або стаття не цікава читачам журналу.

Скільки коштує публікація статті у Scopus?

Вартість публікації статті залежить від конкретного журналу, а також від того, чи журнал викладає статті у вільний доступ. Якщо журналу немає у вільному доступі і він фінансується здебільшого за рахунок читачів та передплатників, то публікація статей у ньому зазвичай безкоштовна. Якщо ж журнал у вільному доступі, то він фінансується здебільшого за кошти авторів. А це означає, що більшість статей у ньому публікуються на платній основі.

 

Вартість публікації може бути різною. Так, за словами колишнього головного редактора журналу Journal of Economic Behavior and Organization Романа Шеремети, серед топ 100 економічних журналів близько 80% безкоштовні, а в інших 20% потрібно заплатити $50-$100.

Значно вищою може бути вартість у так званих "хижацьких журналах", для яких дохід є важливішим за якість та науковий рівень статей, що в них публікуються.

Якщо автор вирішив скористатись для публікації послугами фірм-посередників (наприклад, щодо пошуку потрібного журналу, перекладу та редагування статті, співпраці з редакцією та ін.), яких сьогодні в Україні багато, то вартість публікації подекуди може бути вищою у кілька разів ($200-$500 і більше).

 

Автор: Роман Шандра, доцент ЛНУ ім. Франка

 

 

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СТАТЕЙ SCOPUS. ЯК ПІДГОТУВАТИ НАУКОВУ РОБОТУ, ЩО ПРОЙДЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ?

 

Публікація в Scopus – це довготривалий процес, який вимагає від вченого ретельної підготовки та розуміння усіх вимог до наукового контенту, бо ця база даних  – серйозне джерело наукової бібліографії, де індексується література світового рівня. Для цього сервісу надважливо, щоб всі журнали, що входять в Scopus, публікували якісний та новітній контент.

То, що потрібно знати першочергово, щоб опублікувати свої дослідницькі статті в Scopus?

Вимоги до статей Scopus

Вимоги до наукових видань дуже високі, і кожен дослідник має розуміти це перш ніж подавати свою роботу на рецензування.

Журнали, що входять в цю базу даних, постійно проходять щорічні кола перевірки та підтверджують своє право індексації. Відповідно ці видання пред’являють серйозні вимоги до наукових статей.

У Scopus працює Експертна рада (Content Selection & Advisory Board, CSAB), яка займається розглядом пропозицій на включення нового контенту. CSAB складається з групи вчених та бібліотекарів, які несуть відповідальність за аналіз усіх найменувань, які претендують на включення в цю базу даних. Експертна рада приймає рішення, розставляє пріоритети у відборі нових матеріалів, підтримуючи високі стандарти.

Який контент цікавить Scopus?

1. Науковий внесок в дисципліну, в якій працює вчений.

2. Чітка та зрозуміла анотація.

3. Якість роботи та її відповідність до цілей наукового видання.

4. Читабельність статей.

Але наше завдання копнути далі та зробити все можливе і підготувати статтю таким чином, щоб у рецензентів не було жодних питань і її гарантовано прийняли до публікації.

Тема наукової статті

Дуже важливо, щоб Ваша стаття була оригінальною та несла новітній характер. Необхідно моніторити, які відкриття в тій чи іншій темі зараз на хвилі, відстежувати наукові запити сьогодення та що є актуальним для Вашого напрямку роботи. Продумати з якими галузями можлива кооперація. Необхідно постійно відслідковувати, які відкриття відбуваються у Вашій сфері, мислити стратегічно і намагатися випереджати час, будуючи свій науково-публікаційний план.

Підбір наукового журналу по Вашій тематиці

Для того, щоб підвищити шанси публікації, потрібно підібрати журнал, який найкращим чином підійде для Вашої теми. Для пошуку можна скористатися джерелом Scimago, але обов’язково перевірити, чи індексується обраний журнал в базі даних Scopus. Ретельно передивіться його сайт, щоб уникнути можливості потрапити на «хижака». Прочитайте про журнал та зверніть увагу на його тематичне охоплення, зрозумійте в яких напрямках працює видання. Передивіться архів журналу, якщо він відкритий, оцініть опубліковані статті та зробіть висновки.

З'ясуйте вимоги, які журнал висуває до статті Scopus

Обов’язково перш ніж відправляти статтю на первинне рецензування до редакції журналу, необхідно ознайомитися з усіма його вимогами та перевірити роботу на дотримання цих критеріїв. Також можна піти іншим шляхом: перш ніж оформлювати статтю, знайти відповідне видання, дізнатися про його вимоги та вже зі знанням, що вимагає журнал для прийняття рукопису, розпочинати оформлювати своє дослідження.

Оформлення публікації

До кожної статті, яка претендує на включення в журнал з індексацією в Scopus, пред’являють високі вимоги, про які ми поговоримо далі більш детально. Усі критерії розроблені для того, щоб максимально полегшити пошук цитованих робіт.

1. Ваша робота є оригінальною, без публікації в іншому виданні. 

2. Текст має бути логічно побудований.

3. Наукове дослідження потрібно перекласти академічною англійською мовою. Краще, якщо це зробить професіонал.

4. У кожного видання свої вимоги до оформлення. Перш ніж починати формувати статтю, ознайомтесь з цими критеріями (кількість сторінок, в якому форматі подавати статтю, яким шрифтом друкувати, як вирівнювати текст, який інтервал застосовувати тощо).

5. Заголовок статті потрібно виділити посередині і жирним шрифтом. Він не має бути більше десяти слів.

6. Після назви статті пишемо інформацію про автора (ПІБ автора чи авторів, установа, в якій працює чи працюють та її поштова адреса, країна, e-mail, контактний телефон).

7. Анотація відіграє важливу роль. Вона допомагає вирішити вченому: читати всю статтю чи ні. Вона має бути гарно структурована (актуальність, мета, методи, результати). Буде добре вказати рекомендації для кого ця стаття буде корисною. Обов’язково перекладіть її англійською, щоб з нею могли ознайомитись велика кількість міжнародних колег.

8. Ключові слова ( 4-6 слів та словосполучень). Потрібно грамотно сформувати та розташувати їх одразу після анотації. Завдяки ним Вашу статтю буде легше знайти.

9. Роботу краще структурувати згідно з IMRAD – стандарт оформлення наукової статті.

 

Introduction – вступ;

Materials and methods – матеріали та методи;

Results – результати;

Discussion – обговорення.

І в кінці – обов’язково Conclusions – висновки.

 

Бібліографію оформлюють у вигляді списку, в якому є всі джерела, що згадуються протягом роботи. Їх потрібно написати в алфавітному порядку або таким чином, як вони були оформлені у тексті. Оформлювати літературу необхідно згідно з the АРА 6th edition. До цього потрібно дуже серйозно підійти, бо заради списку використаних джерел існують наукометричні бази даних. Намагайтесь вписувати не менше 20 посилань, і декілька з них на роботи, які були опубліковані в останні роки.

Вимоги до оформлення графіків

Оформлюйте всю графічну інформацію у високій якості згідно з вимогами журналу. Таблиці і рисунки вписуються в текст і мають арабську нумерацію в хронологічному порядку. Весь текст оформлюють латинськими буквами та англійською мовою.

Заголовок розміщуюйте над таблицею. Інформація в рисунку чи таблиці не повторюється у тексті. Обов’язково напишіть посилання на джерело, з якого були взяті дані.

У публікації має бути не більше п'яти малюнків і до 10 формул (якщо формул більше, то вартість розміщення статті збільшується). Кількість таблиць не обмежується.

У статті не повинно бути більше 5 рисунків та 10 формул, бо тоді ціна публікації буде вищою. На кількість таблиць обмежень немає.

Додаткові підказки

Заголовки та підзаголовки: вирівнювання по лівому краю.

Абзаци: виставлені автоматично

Пробіли: одинарні

Абревіатура: перша абревіатура обов’язково розшифровується

Лапки: використовуйте тільки англійську розкладку

​Відправлення статті на рецензування

Після багатоетапної підготовки статті, яка б відповідала усім вимогам бази даних Scopus, настає момент її відправки на рецензування. Цей етап дуже важливий для кожного журналу та бази даних, бо він показує якість роботи та виконання усіх публікаційних вимог. 

Індексація статті в Scopus

Після того, як статтю приймають на публікацію, важливо відслідкувати її індексацію у базі даних. Це можна зробити, якщо у Вас є підписка до Scopus. Проіндексована робота може з’явитися лише через 4 тижні, але іноді цей період може затягнутися через причини, які не залежать від журналу. Якщо Ви не можете відслідкувати свою статтю, зверніться до редакції, можливо виникли якісь проблеми. Інколи публікацію можуть відхилити в останній момент через помилки в даних автора. Існує певна традиція оформлення ПІБ вченого, назві посади та організації, де працює автор.

Scopus відповідає світовим мультидисциплінарним стандартам і забезпечує наукову спільноту індексацією високоякісних публікацій. Тому, якщо Вам необхідно опублікувати свою роботу в цій базі даних, потрібно ретельно підготувати опис Ваших результатів. 

 

 

 

ПРО ЩО МАЄ ЗНАТИ КОЖЕН РЕЦЕНЗЕНТ?

 

Рецензування наукової статті – це важливий етап під час публікації дослідження. Тому кожен вчений, який вже займається експертиним розглядом або планує таку діяльність у майбутньому, має дотримуватися певних принципів.

Експертний розгляд дослідження – це об'єктивна оцінка наукової статті вченого, що забезпечує неупереджене та достовірне інформування про роботу, яке вимагає дотримання усіх етичних норм та правил. Кожен рецензент або той, хто хоче ним стати, повинен знати особливості такої діяльності: основні принципи та базові стандарти під час наукового розгляду досліджень.

Перед тим як погоджуватися на рецензування, потрібно розуміти наступні речі. Як тільки вчений отримує пропозицію щодо експертного розгляду, він має швидко відповісти на пропозицію: згодою чи відмовою. Важливо адекватно відреагувати на запит, зважити все, оцінити свій досвід та можливості у сфері, в якій написана стаття.

Якщо рецензент не може повністю оцінити всю роботу, потрібно, щоб він встановив межу своїх навичок, або закоментував якусь частину статті. Рецензент має бути орієнтиром для редакторів та видавців, надавати корисні поради вченим і пам’ятати, що від його оцінки багато чого залежить. Часто основі правила рецензування можна знайти на сайті самого журналу.

Часто основні правила рецензування можна знайти на сайті самого журналу.

Основні принципи рецензування

  • Рецензент дає згоду на рецензування у тому випадку, якщо він є експертом у галузі досліджень і може забезпечити своєчасність виконання роботи.
  • Експерти надають редакції правдиву, точну інформацію про себе та свій досвід, тому що видавання себе за іншого може мати погані наслідки.
  • Погоджуватися на рецензування вчений має в тому випадку, якщо він зможе підготувати матеріал у запропоновані терміни, попередньо повідомити редакцію, якщо терміни потрібно продовжити.
  • Науковець має ознайомитися з усіма рекомендаціями журналу щодо експертної оцінки.
  • Потрібно зберігати конфіденційність і не розкривати інформацію з рукописів під час розгляду і після.
  • Виключенням можуть бути особи, яких сам журнал вирішив проінформувати.
  •  Не використовувати перевірений матеріал у особистих цілях, запитах інших людей, навчанні.
  • На розгляд не може впливати релігія, національна політика, комерційна співпраця та ін.
  • Текст рецензії має бути об'єктивним та конструктивним без ворожості, наклепу тощо.
  • Вчені мають проводити рецензування якісно, розуміючи, що їм так само необхідні сумлінні рецензії.
  • Слід обов’язково донести до відома редакції, якщо вчений працює в тій же організації, що і автор статті, подає туди заявку, брав участь у дослідженні або не приймає правил рецензування.    
  • Також не можна залучати ще когось до рецензування без повідомлення журналу. Іншого вченого можна вказати в тексті після узгодження цього питання з редакцією.
  • Обов’язково повідомити журнал, якщо у роботі є підозри на неетичність чи плагіат тощо.

Що потрібно робити рецензенту після складання рецензії?

  • Тримати в секретності деталі статті.
  • Одразу звертатися до редакції, якщо з'являється якась нова інформація, пов’язана з розглянутим матеріалом.
  • Читати інші рецензії, завжди вдосконалювати свої знання в конкретній темі, підвищувати професійні якості.

Під час рецензування наукових статей потрібно розуміти усю відповідальність дій, для того, щоб інші науковці мали можливість читати якісні дослідження та використовувати їх у своїх роботах.

 

 

 

ЯК НАПИСАТИ АНОТАЦІЮ ДО НАУКОВОЇ СТАТТІ? ДУМКИ НАУКОВЦІВ ЗІ ВСЬОГО СВІТУ?

 

Анотація є важливою частиною процесу підготовки наукової статті. Її написання і значення хвилює багатьох вчених. У цій статті ми спробували розкрити якомога більше інформації про те, як правильно її підготувати, щоб вона допомогла іншим дослідникам знайомитися з Вашими роботами.  

Що таке анотація?

Анотація - це коротке резюме статті. Вчений складає її на підставі результатів проведеного дослідження. Анотація є обов'язковою частиною роботи і грає важливу роль, допомагаючи іншим авторам приймати рішення, читати всю статтю чи ні. Тому кожному вченому варто уважно ставитися до її оформлення.

 

Як правильно написати анотацію до наукової роботи?

На ResearchGate (соціальна мережа для науковців) вчений з Нігерії запитав у своїх колег про стандарти написання анотації для науково-дослідної роботи. На його запит відреагували дуже багато дослідників з різних країн та поділились своїм досвідом. Ми зібрали основні думки та виписали у цій статті.

 

⇒ Анотація - це невеликий підсумок Ваших досліджень, який готує читачів до основної інформації, аналізу та цілей, поставлених у роботі.

⇒ Анотація має відображати передумови, цілі, методологію та результати у найбільш узагальненому вигляді, щоб дати читачам повний огляд представленої роботи.

⇒ Її слід писати останньою, оскільки вона узагальнює всю роботу.

⇒ Анотація разом із заголовком - це реклама Вашої статті.

⇒ Вона має бути зрозумілою, не містити жаргонів, сленгу, незрозумілих скорочень та посилань.

⇒ Анотація - головна суть Вашої роботи. Вона коротка і чітка.

⇒ Стандарти дуже високі. Граматика повинна бути ідеальною. Кожне слово має значення.

⇒ Анотація схожа на звіт у мініатюрі. Подивіться на анотацію, як на один абзац для Вашої статті.

⇒ Зазвичай допускається максимум 250 слів, але перегляньте вказівки журналу.

⇒ Анотація є повною картиною статті. Багато дослідників назвали її важливішою за висновок і вказали її як головного гравця в процесі рецензування.

⇒ Читач повинен мати можливість легко зрозуміти суть статті, просто прочитавши її анотацію та висновки.

⇒ Ідеал - зосередитись на вступі, розробці та висновках, подібно до того, що буде в самій науковій публікації. Чіткість та відповідність даних дослідження мають бути доступними, підтримувати стимул читання у читача. Форматування може бути лінійним або навіть фрагментованим, це залежить від правил журналу. 

⇒ Потрібно зважати на вимоги журналу, в якому Ви хочете опублікувати свою статтю.

⇒ Пишіть анотацію науковою мовою. Найбільш очевидний і значущий матеріал слід висвітлити абстрактно.

⇒ В анотації необхідно підбирати сильні тези, які щось приховують, щоб змусити читача прочитати цілу статтю. Як правило, вони приховують результати та зосереджуються на методології та висновках. Коли вчений знаходить анотацію, в якій викладаються всі основні етапи дослідження, особливо результати, він відчуває себе щасливим, що може швидко прийняти рішення щодо статті, не прочитавши її повністю. Але, коли анотація приховує результати, науковець зобов’язаний прочитати цілу роботу.

Структура анотації

Хороша анотація повинна складатися з міні IMRAD (вступ, методи, результати та обговорення дослідження). Це дає короткий виклад та цілісну картину всього дослідження.

 

Ключові слова в науковій статті

Мова анотації має містити ключові слова та фрази. Після того як Ви написали роботу важливо виділити найактуальніші слова, за якими частіше за все відбувається пошук статей у Вашому напрямку і вписати їх в анотацію. Це допоможе під час індексації легше знаходити та цитувавти роботу у подальшому.

 

 

 

ЯК ВЛУЧНО ПІДІБРАТИ ДЛЯ НАУКОВОЇ СТАТТІ КЛЮЧОВІ СЛОВА?

 

Підготовка наукової статті включає багато етапів, про які вченому важливо знати. Одним з них є підбір ключових слів, які сприяють кращому пошуку наукової статті у базі даних. До цього необхідно віднестися відповідально, і далі в статті ми розглянемо чому.

 

Ключові слова – це одне слово чи словосполучення, але не речення. Їхня кількість має бути від 5 до 10. Важливо пам’ятати, що правильно підібрані ключові слова – це прозора індексація, перегляд науковцями Вашого відкриття, збільшення кількості цитування автора. 

Часто вимоги до ключових слів можна знайти на сайті видання, куди автор збирається подавати роботу. Перед подачею обов’язково ознайомтеся з ними.

 

Для чого підбирають ключові слова?
Ключові слова допомагають організувати в систему усі статті, швидше знайти роботи, згрупувати схожі, класифікувати їх. Вони економлять час, коли Ви знайомитеся з матеріалом, навіть, у друкованому вигляді. За допомогою них Ви можете зрозуміти, яка тема аналізується у статті.

Потрібно розуміти, що в різних наукових напрямках використовують різні ключові слова. Їх краще розташувати після анотації.

 

Як підібрати ключові слова?
* Випишіть терміни, ключові фрази, словосполучення, які важливі для сфери, у якій Ви працюєте.

* Проаналізуйте лексику Ваших колег.

* Скористайтесь базою даних та перевірте, чи є ключові слова, які Ви плануєте використати, у пошуці сервісу.

* Окрім ключових слів, правильно підберіть назву статті та складіть грамотно її анотацію. Слова з назви не мають повторюватися в ключових.

 

Вплив правильно підготовлених ключових слів

* Ви звернете увагу наукової спільноти на свої дослідження.

* Інші вчені легше знайдуть Ваші роботи у базі даних та зможуть побачити матеріал під час перегляду іншої роботи.

 

Слід пам’ятати, що підготовка наукової статті до публікації вимагає від вченого розуміння та виконання усіх вимог журналу та баз даних. 

 

 

ЦИТАТИ У НАУКОВІЙ СТАТТІ:  ПОРАДИ ЯК ПРАВИЛЬНО ЇХ ОФОРМЛЮВАТИ

 

Неодноразово автору повертають наукову роботу через неправильне її оформлення, і часто це стосується саме упорядкування цитат. Ми розповімо, як потрібно структурувати контекстні запозичення, щоб робота гарантовано пройшла суворе рецензування до міжнародних баз даних Scopus і Web of Science.

 

Оформлення цитат в науковій роботі впливає не тільки на сам процес публікації статті, а й на авторитет вчених. Періодично, в науковому співтоваристві виникають конфлікти, пов'язані з плагіатом у наукових роботах, що викликає активну увагу до цього питання і підвищує вимоги до оформлення. 

 

Плагіат абсолютно не підтримується дослідницьким співтовариством і, щоб його уникнути, потрібно обов'язково дотримуватися усіх правил.

 

ЩО ТАКЕ ЦИТУВАННЯ? 

  • фрагмент чужого тексту, формула, малюнок або таблиця;
  • парафраз цитати (смислова форма згадки);
  • розбір інших статей у своєму тексті.

Важливо: кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, яке прописується в бібліографічному списку, інакше це буде вважатися серйозною помилкою в оформленні статті, і матеріал повернуть на доопрацювання.

 

ПРИНЦИПИ ОФОРМЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ ЦИТУВАННЯ

 

Як правильно цитувати роботи інших науковців?

  • завжди використовувати лапки;
  • повністю прописувати текст згадки;
  • обов'язково вказувати ініціали вченого і ставити їх перед прізвищем;
  • ім'я вченого не варто писати повністю, можна обійтися тільки ініціалами;
  • не варто починати абзац з цитати або авторського прізвища;
  • дотримуватися одного стилю оформлення цитат.

Коли використовуєте парафраз (смисловий переказ цитати), не забувайте написати згадку на автора.

Смислова передача суті цитати доречна в таких випадках

  • узагальнюється інформація з кількох ресурсів;
  • якщо джерело – це об'ємний текст, а потрібен його короткий виклад;
  • якщо це об'ємна цитата.

ВАЖЛИВІ СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ

 

1. Цитування вторинних посилань (вчений лише знайомиться з матеріалом; оригінал втрачений або написаний дуже складною мовою, і його важко перекласти; мета цитати – аргументувати щось у статті, показати процес аналізу; якщо цитату вченого пам'ятає інша особа).

Вторинні цитати потрібно ретельно перевіряти на достовірність першоджерела, переконавшись, що в них немає помилок.

2. Згадки прізвища зарубіжних джерел і вчених (текст пишіть мовою наукової роботи (не мовою оригіналу). Якщо немає впевненості в якісному перекладі, можна скористатися парафразом і потрібно коректно транслітерувати особисті дані автора).

3. Самоцитування в статті (якщо автор опублікував свої роботи раніше, він може процитувати їх у новій статті. Власні посилання повинні бути також оформлені у відповідності до всіх правил, що допоможе перенаправити інших вчених до своїх попередніх наукових робіт. Самоцитування має допомагати розкривати і доповнювати дослідження і бути по темі роботи (не більше 12%)).

4. Під час цитування законодавчих актів посилаються тільки на першоджерела, які є загальнодоступними і публічними.

 

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ПОМИЛКИ ПІД ЧАС ЦИТУВАННЯ

  • Серйозною помилкою вважається звичайна неуважність, яка спричинила відсутність згадки в списку літератури.
  • Потрібно дуже ретельно перевіряти інформацію про посади і звання авторів і сам текст його роботи. Якщо при цьому з'явилися якісь сумніви на його рахунок, краще не згадувати його публікацію в своїй роботі.
  • Обов'язково вказуйте посилання на графіки, малюнки, схеми та ін., інакше такі дані будуть вважатися порушенням прав автора.
  • Змінюйте форму цитування (дослівна і смислова), щоб текст залишався живим.
  • Іноді виникають похибки в згадці зарубіжних авторів. Це може бути неправильно перекладене ім'я або прізвище автора. Завжди потрібно пам'ятати, що в переліку бібліографії, джерело прописують на мові оригіналу.
  • Беріть інформацію тільки у перевірених авторів, вписуйте в роботу цитати, які містять унікальні висловлювання, точно характеризують і збагачують роботу.
  • Завжди пам'ятайте про лапки і посилання, інакше цитату будуть прирівнювати до плагіату.

Правильне оформлення цитат статті – це важлива умова успішного рецензування та публікації в міжнародних базах даних Scopus і Web of Science. Тому варто з усією увагою і відповідальністю поставитися до підготовки матеріалу.

  

МІЖНАРОДНІ СТИЛІ ЦИТУВАННЯ ТА ПОСИЛАННЯ В НАУКОВИХ РОБОТАХ