Нон-фікшн книги
ГАРДІНҐ ЛЮК. ВТОРГНЕННЯ. - ХАРКІВ : VIVAT, 2023. – 352 С.
Британський журналіст Люк Гардінґ від перших днів повномасштабної війни спілкувався з українцями, їздив у гарячі точки, фіксував свідчення й описував події, щоб показати світові звірства російських окупантів в Україні. Він став першим іноземним журналістом після часів Холодної війни, якого примусово вислали з російської федерації. Улітку 2022-го потрапив до кремлівського «чорного списку».
Про автора:
Люк Гардінґ — британський журналіст, письменник і премійований іноземний кореспондент газети The Guardian. Автор восьми документальних книжок, перекладених тридцятьма мовами.
ГОУҐ ЧАРЛЬЗ. ОДНОГО РАЗУ ВОЇН — ВОЇН НАЗАВЖДИ. ЯК ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗВИЧНОГО ЖИТТЯ ПІСЛЯ БОЙОВИХ ДІЙ. – КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 352 С.
У своїй книзі провідний експерт з питань ментального здоров’я, доктор медичних наук, лікар-психіатр та полковник армії США у відставці Чарльз Гоуґ, на основі свого багаторічного досвіду, поділиться надзвичайно важливими порадами про те, як військовим повернутися до цивільного життя.
Інформація з цієї книги допоможе вам долати стрес та навчать, як правильно відслідковувати власний психічний стан. Поради Чарльза Гоуґа допомогли тисячам американським воїнів успішно перейти до цивільного життя, тож в умовах українського сьогодення ця книжка є надзвичайно важливою та обов’язковою для прочитання.
Про автора:
Чарльз Гоуґ – доктор медичних наук і полковник армії США у відставці. З 2002 по 2009 рік Гоуґ керував американською дослідницькою програмою в Армійському науково-дослідному інституті Волтера Ріда з вивчення психологічних та неврологічних наслідків війн в Іраку та Афганістані. У тому ж самому інституті він працював лікарем-психіатром. Чарльз також часто запрошують виступити в якості експерта з питань впливу війни на психічне здоров’я. Протягом багатьох років він давав свідчення в Сенаті США і Палаті представників з тієї ж теми. Він також регулярно пише праці та статті з цієї теми.
ДОЛГОНОВСЬКА ЛЮДМИЛА. ЗАЛІЗНИЙ ГЕНЕРАЛ. УРОКИ ЛЮДЯНОСТІ. - ХАРКІВ : VIVAT, 2024. – 208 С.
Перша книга, в якій описується життя від дитинства, навчання до перших кроків у кар'єрі та становлення великого воєначальника й до того, хто ввійшов до 100 найвпливовіших людей 2022 року за версією журналу Time. Ця книга не є біографією Залужного, вона про спостереження й уроки, які радниця головкома ЗСУ Людмила Долгоновська винесла з досвіду їхньої співпраці. Тут читачі також знайдуть відповідь на питання, чи були готові ЗСУ до повномасштабного вторгнення.
«Мене ніхто не знає»... Якою людиною насправді є Валерій Залужний? Суб'єктивний, але правдивий погляд на життя залізного воєначальника та водночас турботливої й щирої людини, якою знають його близькі. Книга-вдячність за служіння своєму народові та неоціненний внесок у нашу спільну боротьбу за перемогу.
Про авторку:
Людмила Долгоновська — комунікаційниця, ексрадниця головкома ЗСУ зі стратегічних комунікацій з 2021 по 2023 роки. Авторка першої книги про українського генерала й воєначальника Валерія Залужного «Залізний генерал. Уроки людяності». Була менеджеркою з комунікацій ГО «Євроатлантичний курс», начальницею управління стратегічних комунікацій Луганської облдержадміністрації у 2016-2018 роках. Зараз працює в American University Kyiv.
КАСЬЯН ТАНЯ. НАШЕ. СПІЛЬНЕ. ЯК ЗБЕРЕГТИ В СОБІ ЛЮДИНУ ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ВІЙНИ. - - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2023. - 216 C.
Книжка потрапила у список Найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН
Війна увірвалася у кожен дім, поділила життя на «до» і «після», стала нашою новою реальністю. Щодня з'являються все нові й нові питання — як саме з цією реальністю співіснувати, не втратити в ній себе і до яких викликів ми маємо бути готовими.
Книжка наповнена історіями як людей не публічних, так і медійних особистостей нарівні з іншими. Чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого… А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни.
Авторка розповідає і про власний досвід, згадує, яким був 2014-й рік для її рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року, розмови з психотерапевтом, ветераном АТО.
Разом з читачем Таня Касьян пройде шлях від першого усвідомлення війни до відповідей на питання «Як не програти після перемоги?». Бо навіть коли здається, що світло згасло, варто пам’ятати — воно завжди є всередині нас. І ми точно можемо його зберегти.
Про авторку:
Таня Касьян — письменниця, журналістка, громадська активістка. Народилася та виросла у Маріуполі. З 2014 року живе у Києві. Працювала журналісткою та головною редакторкою. Зараз очолює правозахисну організацію «Точка опори ЮА». Авторка книжки «Про що мовчать» та упорядниця «Довідника безбар’єрності», авторка та ведуча подкасту «Потрошку».
ЛАЮК МИРОСЛАВ. БАХМУТ. - UKRAЇNER, 2023. – 256 С.
Приголомшливі репортажі подій у Бахмуті
Коли назва охопленого війною міста не сходить із заголовків світових ЗМІ, то цілком можливо, що це місто залишиться в історії… Але якою ціною? За різними даними, кількість загиблих і поранених у Бахмуті від початку боїв — це десятки, а то й сотні тисяч.
Письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов перебували у Бахмуті поряд з військовими, рятувальниками, медиками, волонтерами та цивільними у період найінтенсивніших боїв узимку та в березні 2023 року. Вони фіксували те, що бачили — Лаюк «фотографував» текстом, а Павлов зберігав візуальні тексти. Саме ці матеріали лягли в основу книжки репортажів та есеїв про місто, що стало фортецею, про військових та їх побут, про втрати та історію Бахмута.
Про автора:
Мирослав Лаюк – український письменник, поет, воєнний документаліст, викладач Києво-Могилянської академії. У 2018 році став PhD в галузі філософії та літератури, а також кандидатом філологічних наук. Автор романів і поетичних книжок, серед яких «Баборня», який увійшов до короткого списку «Книги року ВВС», «Залізна вода», «Осоте!», «Метрофобія». Його твори перекладені й опубліковані понад 10 мовами.
МАКСИМЕНКО ОЛЕНА. ПРЯМА МОВА. ХРОНІКИ ЗАХИСТУ. - ХАРКІВ : VIVAT, 2024. – 240 С.
Історія України наочно демонструє, що свобода не дається задарма – іноді її доводитися вигризати й здобувати у важких битвах. У цій книзі зібрано 12 історій військових – їхні рефлексії, роздуми, особисті історії та досвід.
Всі вони абсолютно різні: відрізняються поглядами, статтю, віком, віросповіданням, але всі вони стоять на одному – на захисті своєї батьківщини. Дехто з них і досі в строю, хтось – загинув, але навіки житиме в тому подвигу, який зробив перед Україною. Їхні голоси важливо чути – і в цій книзі міститься їхня пряма мова…
Про авторку:
Олена Максименко – українська воєнна журналістка та письменниця, фотографиня, волонтерка.
МИХЕД ОЛЕКСАНДР. ПОЗИВНИЙ ДЛЯ ЙОВА. ХРОНІКИ ВТОРГНЕННЯ. - ЛЬВІВ: ВИДАВНИЦТВО СТАРОГО ЛЕВА, 2023. – 344 С.
Премія імені Юрія Шевельова за найкращу есеїстику — 2023
Автор почав писати «Позивний для Йова» у перший день повномасштабного вторгнення і працював над книжкою протягом тринадцяти місяців. Олександр Михед писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. У книзі описано не лише життя самого автора, а й те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі — болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди.
Михед зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Українці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам’ять матиме наступне покоління? Врешті — хто кожен із нас у цій війні?
МИХЕД ОЛЕКСАНДР. Я ЗМІШАЮ ТВОЮ КРОВ ІЗ ВУГІЛЛЯМ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2020. – 368 С.
Шість історій із Донеччини та Луганщини, які допоможуть зрозуміти український Схід. Костянтинівка, Покровськ, Добропілля, Лисичанськ, Сєвєродонецьк і Бахмут.
У 2016 році український письменник Олександр Михед вирушив у подорож, щоб дослідити сучасне життя цих міст і історії, заховані в архівах. Але найголовніше — почути справжній голос їхніх мешканців. За стереотипами і пилом радянщини він розкопує дивовижні історії про колонізацію Дикого поля, британських та бельгійських інвесторів, міфологічного Шубіна і фотографа Марка Залізняка. Доповнити багатоголосся вдається розмовами із сучасними відомими митцями, які народилися на Сході — Сергієм Жаданом, Алевтиною Кахідзе, Ігорем Козловським, Романом Мініним, Володимиром Рафєєнком і Оленою Стяжкіною.
Про автора:
Олександр Михед – український письменник, культуролог, культурний менеджер і ведучий подкасту «Станція 451». Лектор освітніх проєктів та програм Києво-Могилянської бізнес-школи. Член українського ПЕН. Автор статей, колонок і досліджень про культуру, мистецтво і літературу в українських і закордонних ЗМІ.
МІЛЛЕР КРІС. ЧИПОВА ВІЙНА. БОРОТЬБА ЗА НАЙВАЖЛИВІШУ ТЕХНОЛОГІЮ У СВІТІ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 432 С.
Можливо, ви здивуєтеся, дізнавшись, що мікрочипи — це нова нафта, дефіцитний ресурс, від якого залежить сучасний світ. Сьогодні військова, економічна та геополітична могутність побудована на фундаменті комп'ютерних чипів. Практично все — від ракет до мікрохвильовок, від смартфонів до фондового ринку — працює на мікросхемах.
Кріс Міллер створив не суху технічну оповідь, а захопливу історію про економічні та геополітичні стратегії. Ви поринете у світ глобальних інтриг і технологічних битв, де корпорації та держави ведуть жорстку війну за панування у виробництві мікрочипів. Довідаєтеся, як США здобули основну роль на ринку, як шпигунська мережа ставала секретною зброєю СРСР і чому Тайваню варто остерігатися.
Це книжка про те, як маленькі кремнієві пластини стали ключем до глобального впливу, а також про ризики й можливості війни технологій.
Про автора:
Кріс Міллер — викладач, науковець, економічний історик та автор книг. Має ступінь магістра та доктора філософії в Єльському університеті та ступінь бакалавра історії в Гарвардському університеті. Консультує підприємства та менеджерів активів у консалтинговій компанії Greenmantle, є членом Консультативної ради з геополітики в McKinsey & Company, а також консультує стартапи та інвесторів у галузі напівпровідників та інших технологій. Його часто згадують і цитують у таких ЗМІ, як New York Times, Wall Street Journal і Financial Times, а також на NPR і CNBC.
ОСЛАВСЬКА СВІТЛАНА. СЄВЄРОДОНЕЦЬК. РЕПОРТАЖІ З МИНУЛОГО. – ЛЬВІВ: ЧОВЕН, 2022. – 180 С.
У червні 2022 року російська армія окупувала Сєвєродонецьк. Зникли місця і цілі ландшафти. Зникли стіни, люди і те, що виникало між ними. Але залишилася пам’ять.
Ця книжка — збірка репортажів 2021-2022 років про Сєвєродонецьк, рідне місто Світлани Ославської. Тоді це була спроба побачити своє місто таким, як є. Сьогодні — документ, який фіксує його таким, яким воно уже не буде.
Люди, локації, події — авторка створює цілісну панораму, показує місто очима його мешканки, але водночас не боїться іронізувати та бути об'єктивною. Яким було життя Сєвєродонецька до 2022 року? І який шлях він подолав, щоб позбутися статусу радянського промислового міста, а усвідомити себе нарешті українським?
Про авторку:
Світлана Ославська — українська журналістка, мандрівниця, дослідниця культури, авторка репортажів. Публікувалася у The Ukrainians, Reporters, Українська правда та інших медіа. Народилася у Сєвєродонецьку. Зараз живе в Івано-Франківську.
ПАПАДОПУЛОС РЕНОС. У ЧУЖОМУ ДОМІ. ТРАВМА ВИМУШЕНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ. ШЛЯХ ДО РОЗУМІННЯ І ОДУЖАННЯ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2023. - 416 C.
З науковою точністю та чутливістю Ренос Пападопулос досліджує досвід людей, які змушені залишити свої домівки у пошуках безпеки. У цій книжці він кидає виклик усім стереотипам про вимушене переміщення і відтворює його історичний та культурний контексти.
Опираючись на людський досвід, автор занурюється у ключові поняття теми: дім, ідентичність, ностальгійна дезорієнтація, травма тощо. Завершує книгу Пападопулос практичними порадами для тих, хто працює із вимушено переміщеними особами, або сам опинився у цих непростих умовах.
Про автора:
Ренос Пападопулос, PhD — професор кафедри психосоціальних і психоаналітичних досліджень, директор Центру дослідження травми, притулку та біженців в університеті Ессекса, Велика Британія. Клінічний психолог, сімейний психотерапевт і психоаналітик. Як консультант численних організацій, співпрацює з вимушено переміщеними особами та людьми, що пережили політичне насильство і екстремальні ситуації.
ПАПЛАУСКАЙТЕ МАРІЧКА. ПОТЯГ ПРИБУВАЄ ЗА РОЗКЛАДОМ. ІСТОРІЇ ЛЮДЕЙ І ЗАЛІЗНИЦІ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2024. - 272 C.
Ця історія починається з розкладу на центральному залізничому вокзалі столиці, де на електронному табло світяться жовтим назви міст, до яких поки що не їдять поїзди: Керч, Мелітополь, Донецьк, Маріуполь, Луганськ, Севастополь, Євпаторія. Але про них памʼятають і їх відвойовують. Залізниця першою після армії заходить на деокуповані території, на ходу ремонтуючи колії. Відповідає за безпеку перевезення перших осіб країн-союзників і світових зірок до нашої столиці. Рятує, дає прихисток, забезпечує армію і оборонну промисловість. Дарує надію і єднає.
Українська журналістка Марічка Паплаускайте проїхала понад 8 000 кілометрів і провела 40 інтерв’ю аби зрозуміти, як залізниці вдалося стати символом спротиву. Чому навіть у розпал повномасштабної війни сполученням Київ-Варшава курсує лише один потяг? Як залізниця стала головним інструментом волонтерського руху і як на ходу спорудила перші у світі медичні поїзди-реанімації для евакуації поранених? Хто організував приїзд до Києва Джо Байдена? І чи правда, що українська залізниця досі має зв'язки з Росією?
«Потяг прибуває за розкладом» — це реальні історії людей, які щодня роблять надможливе заради того, щоб головна артерія країни невпинно працювала.
Про авторку:
Марічка Паплаускайте — українська журналістка, редакторка, письменниця й медіаменеджерка. Співзасновниця групи видань The Ukrainians Media та шеф-редакторка друкованого журналу Reporters. Марічка має 16 років досвіду у журналістиці та є амбасадоркою жанру літературного репортажу в Україні. Фіналістка професійного конкурсу «Честь професії» (2019, 2020) та Премії імені Георгія Ґонґадзе (2021). Укладачка та співавторка книжки «77 днів лютого» (2022).
ПЕТТІҐРІ ЕНДРЮ. КНИГА НА ВІЙНІ. БІБЛІОТЕКИ Й ЧИТАЧІ ВОЄННОГО ЧАСУ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2024. - 484 C.
Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом.
Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а друга — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн.
Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк — формується під впливом масштабних збройних конфліктів.
Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги.
Про автора:
Ендрю Петтіґрі — доктор філософії, професор сучасної історії в Університеті Сент-Ендрюса. Є автором книг The Library: A Fragile History, Book in the Renaissance і The Invention of News, відзначених преміями. Колишній віцепрезидент Королівського історичного товариства та директор-засновник Універсального каталогу коротких назв (Universal Short Title Catalogue).
ПЛОХІЙ СЕРГІЙ. АТОМИ І ПОПІЛ : ГЛОБАЛЬНА ІСТОРІЯ ЯДЕРНИХ КАТАСТРОФ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 344 С.
Про наймасштабніші ядерні катастрофи.
У цій книзі Сергій Плохій ретельно досліджує шість найбільш ядерних катастроф за всю історію людства, серед яких аварія на Чорнобильський АЕС, руйнування станції «Фукушіма-1», ядерне випробування на атолі Бікіні та інші.
Автор розкриває невідомі факти про ці трагедії, спираючись на глибокі дослідження та показання свідків, після чого аналізує, якими ж були наслідки кожної катастрофи, які були рішення учасників подій та як уряди намагалися приховати наслідки цих трагедій…
Про автора:
Сергій Плохій — український та американський історик, професор катедри української історії в Гарвардському університеті, директор Гарвардського українського наукового інституту. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи та член Українського ПЕН.
ПОЛУДЬОННИЙ ІЛЛЯ, ЛІВІН МАРК. ЯК ЦЕ, ВІЙНА? ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДОСВІД ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ. - КИЇВ : НАШ ФОРМАТ, 2024. – 216 С.
Ця книжка стосується першого півріччя повномасштабного вторгнення. Психолог і гештальт-терапевт Ілля Полудьонний разом із журналістом і письменником Марком Лівіном створили надзвичайно цінний матеріал, який фіксує досвід здобутої українцями травми та допомагає прийняти цю страшну реальність, з якою наразі зіштовхнувся кожен українець та українка.
До створення книжки також долучилися партнери з проєктів Veteran Hub і «Сильні». Тут, зокрема, ви знайдете історії від людей, які також були свідками російських воєнних злочинів, але продовжують боротися з травмою та спонукають до подальшої боротьби та пошуку сили в собі.
Про автора:
Марк Лівін — український письменник, журналіст, співзасновник медіа The Village Ukraine, співавтор подкасту «Простими словами». Автор художніх і нонфікшн книжок — «Бабине літо», «Рікі і дороги», «Сторітелінг для очей вух і серця» тощо.
Ілля Полудьонний — професійний психотерапевт, який практикує гештальт-підхід. Співзасновник психологічної платформи TreatField. Співавтор і співведучий перших двох сезонів подкасту «Простими словами».
СТАНЧИШИН ВОЛОДИМИР. ЕМОЦІЙНІ ГОЙДАЛКИ ВІЙНИ. РОЗДУМИ ПСИХОТЕРАПЕВТА ПРО ВІЙНУ. – КИЇВ : ВІХОЛА, 2022. - 288 С.
Відчувати лють, ненависть і бажання помсти під час війни — це нормальна й природна реакція.
З початком повномасштабної війни в Україні у всіх нас змінилося не лише звичне життя, а й емоційні реакції на світ, події, оточення. Від страху, тривоги чи злості до почуття провини та смутку — все стало надміру насиченим і впоратися з емоціями значно складніше. Хаос в голові, події, які ми читаємо і бачимо в новинах, повітряні тривоги і обстріли — це все не дозволяє нам реагувати за звичними алгоритмами, бо цього в цивілізованому світі просто не мало б існувати.
Психотерапевт Володимир Станчишин стверджує, що будь-яка емоційна реакція на ненормальні обставини війни є нормальною. Ми можемо лютувати і хотіти помсти, ми маємо право мислити чорно-білими тонами, сумувати і плакати скільки потрібно.
Про автора :
Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. Навчався психології у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Українському інституті когнітивно-поведінкової терапії.
СУХОРУКОВА НАДІЯ. #МАРІУПОЛЬ #НАДІЯ. - КИЇВ : ЛАБОРАТОРІЯ, 2024. - 224 C.
Книжка потрапила у список Найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН
«Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим».
Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.
Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.
Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.
Про авторку:
Надія Сухорукова — маріупольська журналістка. Під час блокади Маріуполя вела щоденник у соцмережах. Уривки з нього звучали під час виступу у Європарламенті міністра закордонних справ Латвії Едгар Рінкевич і на благодійному вечорі на підтримку України в Британії у виконанні британської акторки Грети Белламасіної. За мотивами щоденника литовський режисер Андрюс Саулюс (Вільнюський драматичний театр) поставив виставу. Уривки друкувалися на платформі «Відкрита демократія» (Велика Британія), у виданнях «Голос Америки» (США), «New York Times» (США), «Українська правда» (Україна), «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (Німеччина), «Bild-Zeitung» (Німеччина), «Freefils» (Шотландія) тощо. Крім цього, на основі щоденника Надії Об’єднанням Українських Продюсерів (ОУП) знято документальний фільм «Маріуполь. Невтрачена надія». Кіно є свідченнями російсько-української війни, очима простих людей, які прожили у Маріуполі перший місяць вторгнення.
