назад

На вернісажі майстра пензля

  До 210-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

 

  

 

«Шевченко дивився на світ оком художника,

не беручи до уваги цей факт - неможливо збагнути його поезію»

 

Леонід Ушкалов

 

 

9 березня 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко. Всі ми найперше знаємо його як геніального поета. Але володів він багатьма талантами. Видатний ґравер, живописець, прозаїк, драматург, співак, актор, режисер, скульптор, фотограф… І до дня народження видатного Кобзаря розкажемо вам трішки про деякі його вміння. А допоможе у цьому абетка-енциклопедія «Шевченко від А до Я», яку написав шевченкознавець Леонід Ушкалов і намалювала Анастасія Стефурак.

 

 
Ґравюра
 
26 червня 1857 року, наприкінці свого десятилітнього заслання, Шевченко писав у щоденнику: «З усіх мистецтв мені тепер найбільше подобається ґравюра. І недарма. Бути гарним ґравером — значить ширити в суспільстві прекрасне й повчальне. Значить бути поширювачем світла істини. Значить бути корисним людям і вгодним Богові. Найпрекрасніше, найшляхетніше покликання ґравера.
Скільки найчудовіших творів, доступ-них лише багатіям, скніло б у похмурих галереях без його чудотворного різця? Божественне покликання ґравера!». Шевченко добре знав, що таке ґравюра, бо ще 1844 року видав цілу серію таких робіт під назвою «Мальовнича Україна». А після заслання він вирішив цілком присвятити себе ґравюрі.
Спершу зробив ґравюру з ескіза Бартоломе-Естебана Мурильйо «Свята родина». Потім — ґравюру з картини Рембрандта «Притча про робітників на винограднику»… Він став видатним майстром ґравюри. 4 вересня 1860 року на урочистих річних зборах Санкт-Петербурзької Академії мистецтв ім’я Шевченка під звуки сурм і литавр прозвучало серед імен щойно обраних членів Академії. У врученому йому дипломі сказано: «Академія мистецтв за майстерність та пізнання в справі ґравюри визнає й шанує художника Тараса Шевченка своїм академіком…».
 
                     
 
Живопис
 
Шевченко був професійним живописцем. Малювати олійними фарбами він почав учитися, мабуть, іще на початку 1830-х років у професора Віленського університету Йонаса Рустемаса. Інакше звідки йому було знати, щó говорив на заняттях Рустемас своїм учням? А Шевченко пам’ятав це все життя.
Уже 1855 року він писав Броніславу Залеському: «Ти питаєш мене, чи можна тобі взятися за пензель і палітру. Мені важко відповісти тобі на це й щось порадити, бо я давно не бачив твоїх малюнків». Мовляв, я можу сказати тобі хіба те, що говорив колись своїм учням Йонас Рустемас: «Шість років рисуй і шість місяців малюй, то й будеш майстром».
Так чи ні, свою кар’єру професійного митця Шевченко розпочав 1832 року з декоративного живопису, працюючи в артілі художника-декоратора Василя Ширяєва. А потім буде така солодка свобода  й омріяна Академія мистецтв, де Шевченко спеціалізувався на малюванні олійними фарбами. Він став улюбленим учнем великого Карла Брюллова, навіть жив у його розкішній майстерні. «І щó ж я робив? Чим я займався в цьому святилищі? — спитає сам себе поет на засланні через багато-багато років. — Я добре знав, що живопис — моя майбутня професія, мій насущний хліб. І замість того, щоб вивчати його глибокі таїнства, та ще під керівництвом такого вчителя, яким був безсмертний Брюллов, я писав вірші, за які мені ніхто й копійки не заплатив, і які урешті-решт позбавили мене свободи, і які, попри всемогущу нелюдську заборону, я все-таки крадькома ліплю… Їй-бо, дивне це невгамовне покликання». Певна річ, покликанням Шевченка була поезія, але на світ він дивився очима живописця.
 
                                
 
Фотографія
 
1826 року, приблизно тоді, коли дванадцятилітній Шевченко шукав собі в Лисянці й Тарасівці вчителя малювання, у далекій Франції з’явилося досі небачене «малювання світлом» — фотографія.
Сáме цим роком датують славетний «Вигляд з вікна» — перший у світі фотознімок, чиїм автором був французький аристократ і винахідник Жозеф Нісефор Ньєпс. Слід сказати, що мода на фотографію ширилася дуже стрімко. У 1850-х роках чимало любителів фотографії було вже навіть у «степу безкраїм за Уралом».
Так, у червні 1855 року Шевченко писав Броніславові Залеському: я «не дуже радий, що ти займаєшся тепер фотографією, вона в тебе відбирає зараз багато часу, а потім, боюсь, ти захопишся нею, коли з’являться прийнятні результати. Це справа хімії і фізики, а тобі як художнику це зашкодить. Якою б спокусливою не була фотографія, та все ж таки вона не містить високого прекрасного мистецтва».
Отже, Шевченко не вважав фотографію за високе мистецтво. Але яка ж це прецікава річ! Недарма поет і сам захопився нею ще на засланні. Однак справа придбання фотообладнання, яке треба було замовляти аж у Німеччині, якось не пішла на лад.
А от після заслання Шевченко, як і дехто з його знайомих-художників, цілком міг стати професійним фотографом. Принаймні його друзі казали, що ліпшого засобу заробити на шматок хліба поетові годі й шукати. Бути фотографом?! Нізащо! Надто вже глибоко запала в душу поета думка про те, що фотографія не є високим мистецтвом. От ґравюра — то так!
 

«ЖИВОПИСНАЯ УКРАЙНА. МАЛЬОВНИЧА УКРАЇНА»

 

                   

 

Серія малюнків Тараса Шевченка, виконаних у техніці офорту в 1844. Автор прагнув видавати по 12 естампів щороку, але через матеріальну скруту цей грандіозний задум реалізувати не вдалося. Натомість було видано лише один альбом, куди увійшло 6 естампів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині». Цей альбом мав відгуки у тогочасній пресі.

 

                

 

АРАЛЬСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ

 

             

 

              

 

ГАЛЕРЕЯ НАЙВІДОМІШИХ КАРТИН МИТЦЯ

 

«Сон бабусі та онуки»

Копія з однойменної акварелі К. П. Брюллова, виконана Тарасом Шевченком у Санкт-Петербурзі. Під малюнком на паспарту напис олівцем: Шевченко Сонъ бабушки и внучки. № 28. Нижче друкованим шрифтом: Carolus Bruloff, Copia.

В літературі помилково датується 1840–1843 роками.

Час створення:    1839-1840

Зберігається:       Київ, Національний музей Тараса Шевченка

 

«Перерване побачення»

Це копія з однойменної акварелі Карла Брюллова, виконана Шевченком у двох примірниках.

Час створення:    1839-1840

 

«Натурниця»

У цьому творі,  виконаному в Санкт-Петербурзі,  позначеному багатством колірних поєднань та вишуканою грою світлотіні, проявилося властиве Шевченкові тонке відчуття натури.

Окремі елементи оформлення інтер'єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках «Жінка в ліжку» і «Марія».

В літературі малюнок відомий під невірними назвами «Сама собі господиня в хаті», «Сама собі господиня», а також «Одаліска».

Час створення:    1840

Зберігається:       Київ, Національний музей Тараса Шевченка

 

           

 

«Циганка-ворожка»

Сцена ворожіння відбувається на тлі романтичної обстановки. Молода дівчина в українському вбранні простягла руку циганці і, відвернувшись від неї, насторожено слухає слова ворожіння.

Час створення:    1841

Місце створення: Академія мистецтв, Петербург

Зберігається:       Київ, Національний музей Тараса Шевченка

 

«Катерина»

На ній зображено саме той момент, коли російський офіцер покидає Катерину, від'їжджає на війну і вона, вже вагітна, опустивши голову, і нічого не бачачи від сліз, повертається в село. В одному з листів до Г. С. Тарновського Шевченко пише: “у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче… а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.”

Час створення:    1842   

Місце створення: Академія мистецтв, Петербург

Зберігається:       Київ, Національний музей Тараса Шевченка

 

«В гаремі»

Робота, виконана Шевченком під час навчання в Академії мистецтв, свідчить про зацікавлення екзотикою сходу, яка приваблювала художника можливістю відтворення мальовничих сцен східного побуту.

Час створення:    1843

Зберігається:       Київ, Національний музей Тараса Шевченка

 

                           

 

Поет і художник жили в душі Шевченка-митця завжди, бо писати й малювати він любив однаково, тож перегорнемо цю сторінку його життя та ознайомимося з живописною спадщиною Т. Шевченка. А допоможуть нам у цьому книги.

 

 

 

Шевченко Тарас Григорович. Повне зібрання творів : у 12 т. Т. 7. Мистецька спадщина : живопис і графіка, 1830 – 1843 [Образотворче видання] / Тарас Шевченко ; [редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. ; упорядкування І. М. Вериківської та ін. ; ред. тому: Г. А. Скрипник, Д. В. Степовик]. – К. : Наук. думка, 2005. – 503 с. : іл.

 

Сьомий том повного зібрання творів Тараса Шевченка репрезентує художній доробок Кобзаря 1830-1843 рр., представлений у розділах живопису і графіки, Шевченкових творів, відомих лише за гравюрами та копіями, у великому за обсягом і вагомому за наповненням розділі ескізів, етюдів, замальовок, начерків, а також у розділі сумнівних щодо автентичності творів – «Dubia». Завершує том коментований реєстр незнайдених творів, зафіксованих в опублікованих свідченнях та документах. 

 

 

 Тарас Шевченко : живопис, графіка : альбом / [упоряд. Д. В. Степовик].  – перевид. – К. : Мистецтво, 1986. – 175 с. :  іл.  – Текст укр., рос., англ., фр. мовами.

 

Малярська спадщина Тараса Шевченка така ж різноманітна, як і поетична. Налічується близько 1200 живописних творів Кобзаря. Однак, за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника.

Із всього величезного малярського доробку художника в даний альбом відібрано 134 картини, акварелі, малюнки та гравюри, що відтворюють основні віхи життя майстра.

Автор передмови – Дмитро Степовик – коротко описав життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича, наголосивши на взаємозв’язку його творчості з реалістичними тенденціями в українському суспільстві ХVІІІ - поч. ХХ ст. та неоціненному вкладі Шевченка в українське та світове мистецтво.

Якщо поезії Кобзаря ще за життя автора стали широко відомими, то доля малярської спадщини склалася по-іншому: до 1917 р. більшість творів зберігалась у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Нині вся мистецька спадщина Шевченка, що дійшла до нашого часу, зосереджена в музеях (переважно в Національному музеї Тараса Шевченка). Альбом знайомить з репродукціями цих картин усіх шанувальників творчості великого українця.

 

 

Т. Шевченко. Мистецька спадщина : книга-альбом.

 

Подарункова книга в шкіряній палітурці ручної роботи «Т. Шевченко. Мистецька спадщина» від Privilege Handmade - ексклюзивний і статусний подарунок для найвибагливіших цінувальників.

Дизайнерський виріб преміум класу. Обкладинка виготовлена з італійської натуральної шкіри найвищої якості. Виробляється в лімітованих колекціях, ручна робота.

Подарункова книга написана трьома мовами: українською, англійською та російською.

Це книга-альбом, що дозволяє побачити великого поета крізь призму художнього мистецтва. За своє життя Тарас Григорович створив понад 20 полотен і 1200 графічних малюнків. На сторінках книги викладена цікава інформація про Т.Г. Шевченка, яка представлена ​​в трьох мовних версіях..

 

 

Тарас Шевченко. Художник : повесть = The Artist. A story by Taras Shevchenko : альбом : ил., док. / [сост. Л. Н. Сак ; предисл. П. А. Белецкого]. - К. : Мистецтво, 1989. – 1989. – 384 с.: ил.

 

Повість побудована на багатьох конкретних фактах біографії великого українського митця, які вперше постають перед читачами в супроводі різноманітного візуального ряду. Серед 280 ілюстрацій особливу увагу привертають краєвиди Петербурга, будівлі і місця, пов’язані із подіями, описаними в повісті, портрети сучасників, переважно художників із оточення Тараса Григоровича; твори Т.Г.Шевченка академічного періоду і періоду створення повісті; картини вітчизняних і західноєвропейських художників, під впливом яких він ріс і як живописець, і як майстер гравірування, рідкісні документи, фото, титульні листи книг і журналів, які читав Шевченко, автографи.

В альбомі пропонуються також сторінки рукопису першого видання повісті. Більшість репродукцій супроводжується науковим коментарем, в якому саме й полягає особлива цінність даного видання.

 

 

 

 

Тарас Шевченко. Життя в мистецтві. - Київ : АДЕФ-Україна, 2022. - 484 с.

 

Видання не є ілюстрацією біографії Тараса Шевченка його малярськими творами. Звісно, доля митця склалася певним чином саме через усвідомлення ним покликання — бути поетом. З іншого боку, він прожив життя як фаховий художник. По закінченні петербурзької Академії мистецтв, Т. Шевченко працював художником у Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів (Київській археографічній комісії), подав заяву на посаду вчителя малювання в київському Університеті св. Володимира. А коли його плани зламав арешт, то й на засланні, попри сувору імператорську заборону писати й малювати, митець отримав можливість попрацювати за фахом, хоч і не офіційно. Останні роки життя Шевченко присвятив розвитку офорта, здобувши звання академіка з гравірування. 

Дослідниці творчості митця Тетяна Чуйко, Юлія Шиленко та Анастасія Морозова.

 

 

 

 

Шевченко на кожен день: з Яніною Соколовою. - Харків : Фоліо, 2018. - 560 с.

 

Важко знайти домівку українця, в якій би не було хоча б одного видання «Кобзаря» Тараса Григоровича, а от примусити читати дітей ці вірші - справа не з простих. Саме тому у талановитої та гострої на язик ведучої і акторки Яніни Соколової народилася ідея зробити твори українського письменника інтерактивними.

Над проектом «Шевченко на кожен день» видавці співпрацювали у тісному тандемі із режисером, знімальною групою та ведучою. Ця співпраця вилилась у 13 відеоробіт, кожна з яких супроводжується декламуванням віршів Кобзаря Яніною Соколовою. Для відтворення змісту поетичних творів використовувались архівні дані історичних подій, різноманітні локації українських міст і навіть вокзал.

Відтепер можна прослухати і навіть переглянути на екранах своїх планшетів і смартфонів справжню українську поезію, щоб відчути її глибину душею і серцем. Достатньо лишень піднести гаджет до спеціальних кодів на сторінках книги, як на екрані зявиться Яніна і залунає мелодійний шевченків твір. Саме такою й була мета проекту – глибше розкрити сучасним українцям глибину поезії письменника і зробити її актуальною та сучасною.

На кожній з 560 сторінок книги у надійній твердій палітурці приховується по одному твору Шевченка для кожного дня. Вірші поділені згідно дат та пір року, тож зустрічатись із поетом можна щоденно і без вихідних. Поезію доповнюють малюнки Шевченка, який був надзвичайно талановитим художником, його начерки та офорти.

 

 

 

Локальна історія. Спецвипуск 2023. Шевченко: доповнена та розширена версія попереднього випуску #2 за 2021 рік.

 

Читайте у номері:

Як це – вирости в селі Шевченка? Репортаж із сіл Черкащини, де народився і виріс найважливіший український поет

Чому ворог так боїться Шевченка?

Що ми знаємо про “довге” Шевченкове століття і чи навчилися ми врешті розуміти Кобзаря?

Хто сформував “шевченківський канон”? І як революції та війни змінили його образ в нашій масовій культурі?

Які таємниці психологічного стану Шевченка приховують його твори та яке значення для письменника мала нумерологія

Що спричинило смерть письменника? Розвідка про хвороби та останні дні життя Шевченка

Як працівники російської таємної поліції хотіли отримати від Шевченка інформацію про одне загадкове братство – і не отримали

Тарас Шевченко і український футуризм. Чому Семенко спалив свій “Кобзар”?

 

 

 

 

Антонович Д. В. Шевченко-маляр / Д. Антонович ; вступ. сл.  С. А. Гальченка ; післямова Т. І. Андрущенко]. - К. : Україна, 2004. - 272 c. : іл.

 

Монографія Дмитра Володимировича Антоновича була і залишається донині найкращим дослідженням творчості Шевченка-художника. Жоден із авторів найсолідніших монографій не здійснював такого професійного мистецтвознавчого аналізу, як це зробив Дмитро Антонович.

Автор звернув увагу на високу академічну техніку Шевченка, його естетичні уподобання, основи яких були глибоко національні. На думку Антоновича, сьогодні ми нарешті здатні поцінувати Шевченка-рисувальника, адже його рисунки олівцем, тушшю, сепією, аквареллю є унікальним явищем у європейському малярстві. Але, нажаль, ще й нині широкий європейський глядач мало обізнаний з мистецтвом видатного українського маляра, і залишаються актуальними слова Антоновича: «…треба було півстоліття після смерті Шевченка, щоб значення Шевченка-маляра почало висвітлюватись, й мине, мабуть, друге півстоліття, поки значення Шевченка-рисувальника, Шевченка-гравера буде належно висвітлене і загально усвідомлено»

 

 

 

 

 

Гальченко С. А. Альбом малюнків Тараса Шевченка : наукове дослідження, коментарі / Сергій Гальченко. - 32 с. - В одній папці з "Тарас Шевченко. Альбом малюнків Тараса Шевченка, 1841-1843 рр.". – Присвячується 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка.

 

Одних із кращих шевченкознавців Сергій Гальченко присвятив своє дослідження першому із чотирьох альбомів Т. Г .Шевченка, що зберігаються в його архіві в Інституті літератури ім. Т. Г.Шевченка НАН України, описав і прокоментував кожен аркуш, аргументував і уточнив датування. Готуючи факсимільне відтворення альбому, вчений відновив первісну цілісність цього раритету.

 

 

 

 

 

Генералюк Л.  Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва / Л. Генералюк ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. ‒ К.: Наукова думка, 2008. ‒ 544 с. 

 

Комплексне дослідження представляє Шевченка-художника в нерозривній єдності його творчої природи, художнього мислення і реалізації таланту. Універсальна постать українського митця-поета є знаковою в контексті історії світової культури, еволюційний розвиток якої тяжіє до синкретизму, до створення полісинтетичних видів мистецтв. В роботі вперше досліджено міжвидову взаємодію мистецтв у доробку Шевченка, здійснено апробацію термінології на позначення причин і явищ літературно-митстецького інтеракціонізму, проведено зіставлення творчих досягнень Шевченка з творчістю західноєвропейських та російських митців, у тому числі митців універсального типу.

 

 

 

 

 

 

 

Овсійчук Володимир: Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури : монографія. - Львів: ІН НАНУ, 2008. - 415 с.

 

Монографія В. Овсійчука стане помітним явищем у системі координат Генія Т. Шевченка. До сьогодні так повно і вичерпно ніхто не представив малярську велич Кобзаря, його національну ідеологію, втілену в художньому осмисленні історичної пам'яті народу, його внутрішньої зорієнтованості до національної свободи. Дослідження вартісне для всіх, кого цікавить творча спадщина Т. Шевченка, як визначного художника європейського рівня.

 

 

 

 

 

 

Святий Київ наш великий : малюнки Тараса Шевченка та його сучасників : [альбом] / [упоряд.: М. Скиба та ін. ; вступ. ст. С. Гальченка]. – К. : Мистецтво, 2004. – 176 с. : іл. – До 190-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.

 

У краєвидах 40-60-х років ХІХ століття, репродукованих у альбомі, Київ постає як образ, витворений генієм митця, і як реальність, творена історичними обставинами і підвладна часові.

Найповніше представлено в альбомі київський доробок Тараса Шевченка 1843-1846 рр. і твори Михайла Сажина, у співпраці з яким поет-художник виконав значну частину композицій. Видання є спробою у реконструйованому і розширеному вигляді втілити задум митців – укласти альбом київських краєвидів. У виданні вміщено також роботи Василя Штернберга, Федора Солнцева, Василя Тімма та інших художників-сучасників Шевченка.

 

 

 

 

Ушкалов Л. В. Тарас Шевченко / Худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко.— Харків: Фоліо, 2009. — 122 с. — (Знамениті українці).

 

Коли ми говоримо: «Тарас Шевченко», то передусім уявляємо собі сивоусу людину з сумним, важким поглядом. Так, це знайомий нам з дитинства Великий Кобзар. Він народився кріпаком, був круглим сиротою і тільки у 24 роки став вільною людиною. Ці факти відомі всім. Але не всі знають, що молодий Шевченко входив до санкт-петербурзького мистецького бомонду, відвідував оперу, був бажаним гостем у багатьох кращих домах, любив жінок, навіть думав оженитися. Саме такий — маловідомий — Тарас постає зі сторінок цієї книжки. Автор показує не просто геніального поета, а передусім людину — людину, яка любила життя у всіх його проявах, яка страждала від несправедливості, яка так хотіла щастя і яка, зрештою, була такою нещасливою...

 

 

 

 

Ушкалов Л. Шевченко від А до Я. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 80 с.

 

Чи багато ми знаємо про Тараса Шевченка? Зрозуміло, крім усього того, що можна зустріти на сторінках будь-якого підручника з української літератури.

Ми знайомі з Шевченком-поетом, трохи знаємо Шевченка-художника, але яким був Шевченко-людина? Що він думав про красу? Які були його стосунки з Богом? Чи любив він котів? Про що думав, коли дивився на зірки? Такі питання відкриваються далеко не про всіх великих людей (а Тарас Шевченко, без сумніву, був саме таким). Ми дізнаємося на них відповіді від друзів. Книжка "Шевченко від А до Я" допоможе по-новому пізнати Тараса Григоровича Шевченка.

Авторам книжки вдалося намалювати людський портрет великого українського поета за допомогою строкатої та оригінальної абетки, кожна літера в якій - ключ до нового цікавого факту з життя.

 

 

Яцюк Володимир. Віч-на-віч із Шевченком : іконографія 1838-1861 років / Володимир Яцюк. – К. : Балтія-Друк, 2004. – 112 с. : іл.

 

Повне уявлення про Тараса Шевченка не було б таким виразним, якби не було змоги окреслити його достеменним зоровим образом. Розмаїття зображень, серед яких і автопортрети художника, і портрети роботи його сучасників, і прижиттєві фотографії Шевченка – все це цінне і важливе, бо недаремно ж великі митці твердили, що для них портрет людини є живим відбитком її душі.

Пропонований читачеві альбом – своєрідне завершення тривалого етапу роботи науковців і самого автора над дослідженням прижиттєвої іконографії Тараса Григоровича. Публікація в одному виданні досить повної збірки портретів має на меті не лише задовольнити інтерес Шевченкових шанувальників, а й спонукати фахівців до подальших пошуків, нових знахідок і атрибуцій.

 

 

Володимир Яцюк. Тарас Шевченко і світ фотографії. Альбом-монографія. – К. : Критика, 2019. – 218 с.

 

У посмертному виданні альбому-монографії визначного київського шевченкознавця, історика українського мистецтва та колекціонера Володимира Яцюка (1946–2012) вперше зібрано, ретельно заатрибутовано і скласифіковано та докладно прокоментовано в культурному і подієвому контексті доби великий пласт фотографічної шевченкіяни – понад дві сотні світлин, як широко відомих, так і геть зовсім не знаних загалові, зокрема розмаїті прижиттєві зображення Тараса Шевченка, краєвиди села Кирилівки та півострова Манґишлаку, що їх знімкували, відповідно, Григорій Шевченко та Іраклій Усков, фоторепродукція рисунка поета у труні й фотографія поетової родини біля церкви в Києві на Подолі під час перепоховання його тіла, груповий знімок копачів могили у Каневі та численні фота самої могили (починаючи від найпершого і до середини 1920-х років), «візитки» ХІХ ‒ початку ХХ століття із образом Шевченка, портрети людей із його найближчого оточення, а також світлини зниклих Шевченкових малюнків ‒ одинокі документи, завдяки яким маємо нині уявлення про ці твори.

 

 

 

Національний музей Тараса Шевченка = The Taras Shevchenko National Museum : [альбом] / [упоряд.:  Т. Андрущенко, С. Гальченко ; вступ. ст. С. Гальченка]. – К. : Мистецтво, 2002. – 224 с. : іл.

 

Альбом представляє значну частину мистецької колекції творів Тараса Григоровича Шевченка, рукописи його поезій, прижиттєві видання, меморіальні речі, що зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Це національна спадщина генія, постать і творчість якого сфокусувала в собі буття українського народу на всі часи. Репродукції художніх творів супроводжуються науковими коментарями.

 

 

 

 

 

Виставку підготувала:

 

Зав. відділом ІТ та КЗ Рассказова В. А.