Створюючи анотацію, потрібно продумати спосіб її оформлення, щоб вона була доступна під час пошуку та розкривала максимум корисноїї інформації. Тоді інші вчені зможуть використати таку статтю у своїх дослідженнях, що буде допомагати покращувати наукометричні показники автора.

Розділи анотації

•  актуальність
•  проблематика
•  рішення
•  результати
•  висновки

Правила написання

• обсяг – не більше 500 знаків з пробілами (близько 70 слів). Речення невеликі, без занадто складних конструкцій і з мінімальним вживанням термінів
• обирайте поняття, які точно передадуть зміст
• текст зрозумілий, особливо колегам у Вашій дисципліні
• анотація має бути строгою та лаконічною, уникайте води, списків, цитування
• складіть правильний список ключових слів
• пишіть стандартні фрази: «У роботі були розглянуті / представлені / проаналізовані ...», «Особливу увагу було направлено / приділено ..», «В результаті дослідження ..» тощо
• перекладіть анотацію англійською мовою

Для того, щоб вчений міг обіймати посаду асистента / викладача – достатньо диплома магістра.

Асистентом також може бути кандидат наук – тимчасовий період, після захисту дисертації.

Посаду старшого викладача може займати працівник закладу, який має ступінь кандидата наук і більший стаж роботи.

Посада доцент передбачає наявність публікацій, досвід роботи за напрямом і ступінь кандидата наук.

Посада професор передбачає необхідний стаж роботи, публікації за напрямом і потенційне отримання відповідного звання.

В Україні існує певне ранжування, що дозволяє оцінити рівень кваліфікації вченого – це присвоєння наукових ступенів (кандидат наук та доктор наук) та вчених звань (доцент, професор та старший науковий співробітник.).

1. РОЗГЛЯНЬМО ВИМОГИ, ЯКІ ВИСУВАЮТЬСЯ ДО ВЧЕНИХ, ЩО ПРЕТЕНДУЮТЬ НА ОТРИМАННЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ "КАНДИДАТ НАУК"?

Вчений має підготувати дисертацію, вести активну дослідницьку діяльність та публікувати результати своїх досліджень. Зокрема, зміст дисертації має бути представлений не менше ніж в трьох наукових публікаціях. Серед них не менше ніж одна публікація в періодичних наукових виданнях інших держав, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу та статті в журналах, включених до Переліку наукових фахових видань України.

Зверніть увагу, якісні та престижні журнали, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу та відповідають високим стандартам і вимогам наукової спільноти індексуються в міжнародних базах даних Scopus та Web of Science. Я не рекомендую публікувати статті в журналах низької якості, професійність та науковість яких досить непросто підтвердити.

2. ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЮ "ДОКТОРА НАУК"

На отримання наукового ступеню доктора наук може претендувати кандидат, який має не менше ніж 20 наукових публікацій, що висвітлюють основний зміст дисертації. Серед них мають бути публікації в українських професійних виданнях, у наукових періодичних виданнях інших держав із напряму, з якого підготовлено дисертацію; не менше ніж три статті, а з 01 вересня 2022 року не менше ніж п’ять статей у виданнях, включених до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України, або у виданнях, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.

Зверніть увагу, такі публікації мають свої особливості: не більше, ніж одна публікація статті в одному номері журналу, результати дисертації не мають повторювати вже раніше опубліковані. Окрім того, відповідність та науковість журналів, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу, підвередити складно, тому вчений може опублікувати свої роботи в журналах, включених до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України, або в базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.

Отримання науковими та науково-педагогічними працівниками вчених звань також має свої особливості.

Як отримати наукові звання та ступені вчених?

3. НА ОТРИМАННЯ ВЧЕНОГО ЗВАННЯ "ДОЦЕНТ" може претендувати працівники ЗВО чи післядипломної освіти, які отримали ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук; які проходили навчання, працювали в вищому навчальному закладі, науковій установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС. Це мають бути вчені, які викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР та мають стаж роботи не менше, ніж 5 років. Висуваються вимоги до знання мов, зокрема наявності відповідного сертифіката, що підтверджує знання мов країн Європейського Союзу на рівні не нижче, ніж B2 або 10 публікацій статей в журналах Scopus або Web of Science (англійською мовою). Важливою вимогою є наявність публікацій, з яких не менше однієї в міжнародних базах даних Scopus та Web of Science.

4. ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗВАННЯ "СТАРШОГО ДОСЛІДНИКА" вчений має працювати у ЗВО чи науковій установі, мати стаж наукової роботи не менше ніж 5 років, науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук, сертифікат, що підтверджує знання на рівні не нижче В2 з мов країн Європейського Союзу або не менш 10-ти праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз даних Scopus або Web of Science. Також необхідне стажування (навчання, бути керівниками міжнародних проектів (Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу).

Отримання звання старшого дослідника також вимагає наявність наукових публікацій з яких не менше двох в журналах, що входять в Scopus та Web of Science.

5. ОТРИМАТИ ПОЧЕСНЕ ВЧЕНЕ ЗВАННЯ "ПРОФЕСОР" можуть працівники, які працюють у ЗВО, мають ступінь доктора наук, вчене звання доцента або старшого дослідника, які пройшли стажування, навчання, є керівниками міжнародних проектів (Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу). Окрім того, стаж роботи має бути не менше, ніж 10 років (для наукових працівників – не менше 15 років). Також існує вимога щодо знання мов країн європейського союзу на рівні не нижче, ніж B2 або 10 публікацій статей в журналах Scopus або Web of Science. Високий рівень професійної майстерності має підтверджуватися науковими публікаціями в престижних міжнародних виданнях, з яких не менше, ніж дві в журналах, що входять в Scopus та Web of Science.

Зверніть увагу! Отримати звання професор можна в разі відсутності ступеня доктора наук, але, якщо претендент працює у закладі вищої освіти або післядипломної освіти, дотримується всіх вище зазначених умов, має не менше 15 років стажу та не менше 4-ох публікацій в журналах, що входять в Scopus та Web of Science.

5.1. НА ОТРИМАННЯ ЗВАННЯ "ПРОФЕСОР" МОЖУТЬ ПРЕТЕНДУВАТИ ПРАЦІВНИКИ НАУКОВИХ УСТАНОВ, які окрім всього вище зазначеного, підготували не менше ніж трьох докторів філософії (кандидатів наук) та які мають наукові публікації, з яких не менше трьох у виданнях, що індексуються в Scopus та Web of Science.

Отже, професійний розвиток вченого, як правило, передбачає отримання відповідних ступенів та звань, які стають підтвердженням його майстерності. Для того, щоб активно рухатись у напрямку власного розвитку науковець має постійно вдосконалювати свої знання, вміння і навички та слідкувати за нормативними документами та вимогами. Основою для цього має стати дослідження актуальних тем і проблем, обмін і переймання досвіду у вчених з інших країн та публікаційна активність. При цьому результати таких досліджень мають бути представлені не лише в вітчизняних виданнях, але й у високорейтингових журналах, що входять в бази даних Scopus та Web of Science.

Марина Ященко. Фахівець у сфері наукометрії та науки

Цінності та репутація

База даних Web of Science обирає дуже клопітливий підхід до відбору наукових журналів та досліджень, а також забезпечує важчий та довший процес рецензування, що зумовлює менше шансів на індексацію. Розробники цієї платформи направляють свої сили та увагу на ретельний збір, перевірку та підтримку досліджень дійсно світового значення. Без актуального, важливого та новітнього відкриття потрапити на сторінки журналів з високим імпакт-фактором буде важко.

На відміну від WoS, Scopus постійно перебуває на хвилі тенденцій, створює нові інструменти для своїх користувачів, має широкий функціонал профілю автора, публікує більше праць, активно розширює свою базу наукових журналів і статей та частіше влаштовує оновлення сервісу.

Scopus зосереджений на тому, щоб охоплювати та висвітлювати більший діапазон наукових джерел, коли Web of Science – забезпечити глибше цитування.

Профіль вченого

У кожній базі даних розроблений дійсно зручний та інтуїтивно зрозумілий профіль автора, який той може вільно використовувати для своїх цілей.

Scopus – це безкоштовні посилання на повнотекстові роботи та бібліографію, інструменти пошуку, що уточнюють запити, допомагають знаходити веб-сторінки, інформацію про інших вчених, сайти ЗВО тощо.

Web o Science – це інструменти ідентифікації вченого, посилання на повні тексти, архів (з 1840 року). Автор може використати цитований пошук, переходити по літературі, обирати період часу, дисципліни. Лише нещодавно Web of Science удосконалив профіль автора та розробив для нього додаткові можливості, одні з яких є пошук серед статей, що входять у Web of Science Core Collection та враховуння цитування з бази даних Emergine Sources Citation Index (ESCI).

Обидві платформи надають графічні дані для аналітичного розбору своєї діяльності, колег, вишу.

Ризики припинення індексації статті

Ці бібліографічні платформи працюють над ретельною перевіркою якості журналів, тому висувають серйозні вимоги до видань, а ті, в свою чергу, до статей, які публікують на своїх сторінках. Таким чином, відбувається чітке врегулювання стандартів наукових публікацій, яке гарантує дотримання науково-публікаційної етики, академічної доброчесності та репутаційних моментів.

Щороку Scopus та Web of Science проводить перевірку журналів, і у разі виявлення нетипової поведінки (надто велика публікаційна активність, високі показники плагіату чи самоцитування у роботах, швидкий процес рецензування, погані відгуки про журнал тощо), реагують попередженням і, якщо журнал й надалі веде себе нетипово, припиняють його індексацію.

У Scopus працює експертна рада «CSAB» та система «Radar», які слідкують за усіма діями журналів та виявляють їхню недоброчесність. Scopus 3 рази на рік проводить виключення видань, і їхня кількість може досягати кілька сотень. У Web of Science цей процес не такий частий та масовий, але так само ведеться серйозний моніторинг та постійний перегляд усіх журналів.Опублікувавшись у WoS, шанс на припинення індексації Вашої статті, у разі виключення видання, який не виконує вимог бази даних, буде меншим, ніж у Scopus. Тому, перш ніж обрати журнал, потрібно ретельно його проаналізувати, щоб опублікувавши там свою роботу, він не «вилетів» через якийсь час.

Вартість та швидкість публікації