Історія розвитку цивілізації пам’ятає кілька інформаційних революцій.

Перша безпосередньо пов’язана з винаходом писемності, тому що з’явилася унікальна можливість точної передачі знань від покоління до покоління.

Друга відбулася в середині XVI століття і була викликана винаходом друкарства, що радикально змінило індустріальне суспільство та культуру.

Третя припала на кінець XIX століття і пов’язана з винаходом електрики, завдяки якому з’явилися радіо, телефон, телеграф, які дозволили оперативно передавати інформацію.

Четверта в 70-х роках XX століття була зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп’ютера.

Сьогодні ми живемо під час п’ятої інформаційної революції, яка напряму пов'язана з формуванням і розвитком глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж.

Найбільш показовий приклад результатів п’ятої революції – Глобальна мережа Інтернет. Швидкості та обсяги оброблюваної інформації стрімко зросли, з’явилися унікальні можливості виробництва, передачі та розповсюдження інформації, а також нові види діяльності в мережах. Інтернет з високими швидкостями обміну інформацією та її доступністю для значної частини людства. За п'ять попередніх років людством було вироблено інформації більше, ніж за всю попередню історію. Обсяг інформації в світі зростає щорічно на 30 %.

З метою сприяння формуванню, розробці та координації єдиного світового інформаційного простору, в якому вже зараз перебуває вся світова спільнота, була створена громадська організація - Міжнародна академія інформатизації, яка, за даними проекту DilovaMova.com, з 1994-го року отримала статус асоційованого члена при департаменті громадської інформації Організації Об’єднаних націй, а починаючи з 1995-го року, стала Генеральним Консультативним органом Соціального і Економічного Рад ООН. В рамках цієї міжнародної академії проводиться значна науково-практична робота, організовуються Міжнародні форуми, відкриті для всіх країн і народів, дискусії та ділові зустрічі, круглі столи та міжнародні конференції. Щорічно, в останню п’ятницю листопада проводяться так звані юзвішінскіе читання, в рамках яких відзначається Всесвітній День Інформації.

Вчені та фахівці, громадські та державні діячі, що сприяють розвитку і прогнозуванню проблем інформаційних технологій, а також процесів у всіляких галузях господарства та інформаційно-виробничої діяльності знаходяться в постійному пошуку рішень, що стосуються інформаційної складової нашого суспільного та соціального життя.

Але важливо відзначити, що відбувається лавиноподібне наростання маси різноманітної інформації, яка отримала назву «інформаційного вибуху». А тут вже недалеко і до «інформаційного стресу». Останнім часом психологи заговорили про те, що невміння користуватися інформаційними технологіями та самої одержуваної інформацією, а вірніше, контролювати її якість і об'єм, призводить до так званого «інформаційного стресу», що може бути чревате як соціальними наслідками, так і проблемами зі здоров'ям. І важливо пам'ятати про це.

Головна мета цього дня – навчити суспільство вміло користуватися інформацією.

Якщо раніше говорили, «хто володіє інформацією, володіє світом» то зараз, враховуючи, що інформаційне навантаження досить потужне, недостатньо володіти інформацією, необхідно вміти безпечно нею користуватись.

У нашій країні йде війна  і фейкових новин, які намагаються сіяти хайп та дезінформацію, з’являється більше, ніж звичайно.

Правила інформаційної гігієни під час війни:

1. Перевіряйте джерела. Не вірте новинам з першої ліпшої стрічки чи репосту. Пам’ятайте, що фейки поширюються швидше, ніж правда! Довіряйте лише офіційній інформації. Наприклад: Міністерству оборони, Генштабу або Президенту.

2. Відправляйте сенсаційні новини у «карантин» на деякий час. Цілком вірогідно, що заголовки, що зловили хайп – були фейковими, перебільшеними, а саму новину можуть спростувати вже через пару годин.

3. Менше паніки. Не треба постити «зраду», шукати теорії змови та підбивати друзів до нервування. Зберігайте спокій, паніка ще нікому не допомагала.

4. Не потрібно читати одну й ту саму новину різними словами. Не зациклюйтесь. Перепочиньте. Попрацюйте. Візьміть себе в руки.

5. Почитайте нейтральні іноземні ЗМІ. Якщо натикаєтесь на російську пропаганду – краще заблокуйте такий пост, пожалійтеся на нього або спростуйте у коментарях. При цьому, не вступайте у гнівні розмови – адекватної реакції від провокаторів не буде.

6. Не вступайте у політичні дискусії у коментарях з незнайомими людьми. Соцмережі заповнені тролями та ботами, конструктиву з ними не вийде.

7. Відрізняйте думку експертів від думок звичайних людей, любителів теорій змови, емоційних та маніпуляційних висловлювань.

8. Заспокойтеся. Не пишіть у стані афекту. Свої думки теж відправте у карантин на пару годин. Якщо емоції вляглися, а ви все ще хочете опублікувати ту думку – робіть це.

9. Спробуйте заспокоїти близьких, які піддалися паніці. Наприклад, запропонуйте їм почитати блог про медіаграмотність та маніпулювання нашою думкою через ЗМІ. Нехай зрозуміють, що не все, що ми чуємо з екранів – правда.

10. Не поширюйте сумнівні пости, не репостіть неперевірену інформацію з приводу воєнного стану або ситуації в країні.

11. Поширюйте офіційні оголошення, інформацію з перевірених джерел про можливість допомоги волонтерам, тощо. Намагайтесь не поширювати гучні заяви та гасла політиків.

12. Стежте за оновленнями та можливим спростуванням новин, особливо тих, у які ви повірили та поширили.

13. Якщо ви створюєте контент – не пишіть непідтверджені факти про війну. Навіть якщо дуже хочеться поділитись «сенсацією».

14. Російські ЗМІ – навіть ті, які звуться у них «демократичними» – часто поширюють дезінформацію. Це вони ж писали 25 листопада про «порушення кордонів РФ». Будьте обережні.

15. «Політологам», «політтехнологам», «політекспертам» не можна сліпо довіряти. Їхня незалежність та незаангажованість під великим питанням.

Безліч мислителів стверджували, що  суть філософії  полягає в подиві. І справді, філософія народжується з природного прагнення людських істот цікавитися собою і світом, у якому вони живуть. Як рефлексія любові до мудрості, філософія вчить нас мислити про думки, досліджувати фундаментальні істини, вивіряти посилки і будувати власні висновки. Протягом століть у різних культурах філософія народжувала концепції, ідеї та праці з обґрунтованого аналізу, і закладала основу критичного, незалежного і творчого мислення. Знайомлячи нас із різноманіттям існуючих в світі інтелектуальних течій, філософія сприяє діалогу культур. Стимулюючи інтерес до мислення і конструктивного обміну думками, вона сприяє створенню суспільства, в якому краще дотримуються принципи терпимості і поваги.

Головна мета — зробити філософію ближчою кожному: академіку, студенту та широкій аудиторії, усім,  хто цікавиться  такою діяльністю, яка відкриває  нові  можливості та простори для філософських розмислів, критичного  мислення   та  дискусії.