Народився 14 листопада 1918 р. у м. Києві. У 1941 р. закінчив Київський індустріальний інститут. З 1942 р. трудова діяльність пов’язана з Національною академією наук України. Тут він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора інституту.

У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї.

Його біографія – унікальна.  Його батько, Євген Оскарович, народився у 1870 роцi в родинi росiйського консула в Нiццi, колишнього гвардiйського полковника Оскара Петровича Патона. Євген Оскарович закiнчив Дрезденський полiтехнiчний iнститут, отримавши диплом iнженера-будiвельника, i Петербурзький iнститут iнженерiв шляхiв, захистив дисертацiю i у званнi професора переїхав до Києва. У Київському полiтехнiчному iнститутi став деканом iнженерного факультету та завiдуючим кафедрою мостiв.

Досягши визнання, авторитету i слави у мостобудуваннi, Євген Оскарович у 1928 роцi (у п’ятдесятивосьмилiтньому вiцi!) рiзко змiнює напрям своїх технiчних i наукових пошукiв, узявшись за освоєння цiлком нової сфери — зварювання. Через шiсть рокiв вiн створює в Києвi Iнститут електрозварювання.

Його молодший син, Борис, не планував пов’язувати своє життя з електрозварюванням. Після закінчення школи він поступив у КПI, обравши спецiальнiсть iнженера-електрика. Втім, батько не заперечував. За словами Бориса Євгеновича, вiн був меньш вимогливим у вихованнi й наставленнi своїх дiтей, нiж його батько, Борисів дiд. Батько був дуже добрий, але водночас суворий i вимогливий. У нього, звичайно, було мало часу для того, щоб постiйно займатись вихованням синів.  Діти бачили, як багато працює i дуже скромно поводить себе батько — i це справляло на них бiльший виховний ефект, нiж будь-якi нотацiї i настанови. Вiн був для них незаперечним авторитетом.

 Такі обставини привели Бориса Євгеновича у сферу, пов’язану з наукою і практикою електрозварювання. Незабаром він став заступником директора Інституту, а після захисту в 1952 році докторської дисертації, очолив Інститут електрозварювання. Спочатку було важко. Адже в той час його знання, досвiд, авторитет  поступалися батьковим. Одна рiч – бути у батька заступником i зовсiм iнша – самому керувати iнститутом. Але є таке прислiв’я: “Не святi горшки лiплять”. Ставши у тридцять п’ять рокiв директором, незмінно був на цьому посту до своєї смерті.

Б.Є. Патон творчо розвинув ідеї, продовжив справу, почату його батьком академіком Є.О. Патоном - найбільшим вченим, фундатором Інституту електрозварювання, - і досяг нових вершин в науці. Під керівництвом Б.Є. Патона і за його безпосередньою участю в Інституті проведено глибокі дослідження й отримані значні результати.

Перераховувати всі його заслуги і регалії безглуздо –  їх просто величезна кількість. Щоб зрозуміти величину цієї людини, досить зазначити, що саме він першим з усіх був відзначений званням "Герой України". Саме він беззмінно, протягом 58 (!) років очолював  Національну академію наук України. При цьому продовжував займатися роботою всього свого життя, керуючи київським Інститутом електрозварювання. Саме в цій сфері Борис Патон проявив себе найбільш яскраво: він – автор і співавтор 720 винаходів, в тому числі понад 500 міжнародних патентів. Що саме він залишив людству?

«Як і багатьом вченим тієї епохи Борису Патону довелося чимало попрацювати на так званий "оборонпром" - на військову промисловість. Зі своїм батьком, Євгеном Патоном, під час Другої світової війни вони налагодили автоматизоване електрозварювання на виробництві танків, що значно прискорило процес. А також розробили унікальний спосіб зварювання броні для танків Т-34, що підвищило її стійкість в рази – придумали при зварюванні додавати в шов "прокладку" з пониженим вмістом вуглецю, що робило шов однорідним і стійким навіть при прямому попаданні снаряда в місце шва (при ручному зварюванні в описаному випадку танк просто розвалювався на частини). Так що внесок в перемогу над нацистами Патони зробили чималий внесок.

У Києві є міст, який названий на честь батька Бориса Патона. Євген Патон спроектував цей міст і першим випробував його разом з синами - Борисом та Володимиром /1953 р./

Вогняне факсимiле патонiвцiв “записане” в iсторiї космiчних польотiв: у 1969 роцi космонавт Валерiй Кубасов за допомогою створеної в iнститутi установки “Вулкан” поклав початок космiчнiй технологiї зварювання. Академік Б.Є. Патон першим почав і розвинув дослідження з використання зварювальних процесів в космічній технології, виконаних космонавтами при орбітальних польотах кораблів і в умовах відкритого космосу. Він - визнаний лідер у цій області

1984 року розроблений Патоном спеціальний зварювальний апарат був застосований у космічному просторі. Космонавти,Світлана Савицька і Володимир Джанібеков,провели успішний експеримент в умовах вакууму, зваривши металеві деталі фокусованим пучком електронів. Цю технологію хотіла купити NASA, а сам Патон навіть їздив до США для переговорів і підготовки експерименту. Але американці в результаті визнали "космічне зварювання" небезпечним для життя астронавтів, і відмовилися.

1986 рік – аварія на ЧАЕС. Патон створив команду, яка в перші дні аварії дослідила реальний масштаб катастрофи. Висновки, оцінки науковців і фахівців свідчили про надзвичайний характер аварії та серйозні медичні й екологічні її наслідки.

Фундаментальні дослідження Б.Є. Патона та його учнів в області взаємодії зварювальних джерел нагріву з розплавленим металом заклали основу для створення нової галузі металургії - спеціальної електрометалургії. Завдяки їй стало можливим лиття особливо чистої спеціальної сталі і сплавів, кольорових металів, отримання унікальних композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних і функціональних матеріалів XXI століття. Борис Євгенович зробив великий внесок у створення нових типів зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій.

Патонiвцям належить авторство i в створеннi технiки, яка дозволяє вести зварювальнi роботи на великих глибинах морiв i океанiв. Та, звичайно, найбiльше визнання й поширення дiстали розробки iнституту в “земних” умовах: важко назвати таку галузь народного господарства, яка б ними не скористалась. Київ заслужено вважається центром не тiльки вiтчизняної, а й свiтової науки i технiки зварювання. Багато з того, що народжується в iнститутi, часто й охоче купують зарубiжнi фiрми.

Унікальна технологія зварювання живих тканин була винайдена в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України. Автором ідеї був сам Борис Патон, а виникла вона при незвичайних обставинах. У 1980-х академік травмував ногу, катаючись на водних лижах (у 70 років!), і ліг на операцію. Намучившись зі швами і дужками, які хірург наклав на рану, Патон запропонував спосіб розв’язання проблеми за допомогою зварювання. Використовуючи електроди зварювального інструменту, хірург пропускає через стислу ділянку тканин високочастотний струм. Білкові тканини починають денатурувати, розкручуватися. Коли процес зупиняють, тканини остигають і відновлюються – знову скручуються, але вже переплутавшись між собою, з'єднуються в одне ціле. Виходить шов без сторонніх матеріалів – а це менший ризик відторгнення. І немає потреби знімати шви після операції. Саме тому технологію активно використовують при операціях на внутрішніх  органах з 2001 року. І це лише мала частка всіх ідей, згенерованих і втілених в життя особисто Борисом Патоном та його колегами».

Понад 40 років Б.Є. Патон є президентом Національної академії наук України, яка під його керівництвом перетворилася на один з найбільших наукових центрів Східної Європи, широко відомий в усьому світі. Академія відігравала і відіграє важливу роль у житті суспільства і держави, в прогресі науки та освіти, в зміцненні обороноздатності і розвитку народного господарства України.

Нова сторінка в багатогранній діяльності Б.Є. Патона відкрилася в роки незалежності України. Як член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України і Ради національної безпеки й оборони України Борис Євгенович зробив великий особистий внесок в адаптацію Національної академії наук і всієї науки України до умов ринкової економіки. Як голова Комітету з Державних премій України в області науки і техніки він невпинно піклувався про авторитет і престиж праці вчених

З великим натхненням академік Б.Є. Патон піклувався про наукову молодь, про залучення молодих талантів до наукової роботи в інститутах і аспірантурах. Він завжди зв’язував підготовку молодих кадрів з пропагандою і поліпшенням умов складної, але важливої для суспільства праці вченого. Борис Євгенович докладав великих зусиль для збереження і розвитку міжнародної наукової співпраці Академії, зовнішньоекономічних зв’язків її інститутів з діловими партнерами зарубіжних країн.

Б.Є. Патон - почесний президент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу. Він був іноземним членом Шведської королівської академії інженерних наук, Національної   академії наук Індії, академій наук і науково-технічних суспільств багатьох інших країн.

У вересні 2020 року НАН України запровадила Золоту медаль імені Бориса Патона. Її вручатимуть винахідникам за створення прикладних інноваційних науково-технічних розробок "з метою увічнення пам'яті академіка Бориса Патона". Ініціатива була одностайно підтримана членами Президії НАН.

Борис Патон був ушанований прижиттєвим бронзовим погруддям у рідному Києві – на вулиці Богдана Хмельницького, перед будівлею Академії наук НАН України. Таким чином він став першим (і поки що єдиним) киянином, увічненим таким чином.

Борис Євгеноаич Патон, видатна постать, ціла епоха в науці. І не тільки українській, а й світовій. Адже в матеріалознавстві, в електрозварюванні немає людини, яка б стільки зробила й досягла, як він. Так само неможливо переоцінити його труди й досягнення в ролі організатора теоретичних і прикладних наукових досліджень: він з 1953 року й до останніх своїх днів очолював славетний, один з найпотужніших у світі науково-технічний комплекс «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», а з 1962-го незмінно обирався і переобирався на пост президента Національної академії наук.

Матеріал підготував інформаційно-бібліографічний відділ бібліотеки

Докладніше у матеріалі «ТОП-10 фактів з історії транспорту, про  які ви не чули» на нашій сторінці у Фейсбуці.