НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ

 

Ефективність наукової діяльності може оцінюватися з використанням як якісних, так і кількісних показників. Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних - це число публікацій, аналіз частоти їх цитованості, індекс Хірша або h-індекс, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних і міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій , участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. З вищеперелічених показників останнім часом найбільший інтерес представляють число цитувань публікацій, індекс Хірша та імпакт-фактор.

 

Індекс Хірша або h-індекс – наукометричний показник, запропонований американським фізиком Хорхе Хіршем. Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, що визначається зна основі на кількості публікацій і числа цитувань цих публікацій. Для визначення індексу Хірша наявні статті ранжують по спадній числа посилань на них. Далі, визначають ту статтю, ранг якої збігається з числом її цитувань. Це число і є h-індекс.

Індекс Хірша не має фізичного тлумачення. Цей показник цитованості публікацій розділяє статті на дві частини. Перша частина має число цитувань, що перевищує ранг статті. Друга частини включає решту статей.

Індекс Хірша може обчислюватися з використанням як загальнодоступних наукометричних баз даних в Інтернеті, (наприклад, Google Scholar, eLIBRARY.ru, ADS NASA), так і баз даних з платною підпискою (наприклад, Scopus або ISI Web of Science). Слід зазначити, що індекс Хірша, підрахований для одного і того ж науковця з використанням різних баз даних, буде, взагалі кажучи, різний – як і інші наукометричні характеристики, він залежить від області охоплення обраної бази даних. Крім того, індекс Хірша може обчислюватись з урахуванням і без урахування самоцитування; передбачається, що відкидання посилань авторів на власні статті дає більш об'єктивні результати. Наприклад, у рейтингу вчених України за індексом Хірша виконується підрахунок по базі даних Scopus з відкиданням самоти якщо хоча б один автор входить одночасно в список співавторів обох статей). Вважається етичним, щоб самоцитування не перевищувало 20 % у пристатейному списку цитованих джерел. Тобто при цитуванні на кожну свою статтю автор повинен дати посилання на 4 публікації інших авторів.

 

Індекс цитування має подвійне тлумачення. В Україні і Росії це поняття часто визначає число цитувань публікацій або відношення числа цитувань до базових показників публікацій – числа журналів, авторів і ін.

Сучасне тлумачення індекса цитування пов’язане з англомовною калькою цього поняття. Під індексом цитування розуміється реферативна база даних наукових публікацій, що індексує посилання, зазначені в пристатейний списках цих публікацій і яка надає кількісні показники цих посилань (такі як сумарний обсяг цитування, індекс Хірша та ін). З статей у журналах, що включені у реферативну базу витягуються традиційна бібліографічна інформація (вихідні дані) і списки цитованої літератури (пристатейна бібліографія).

 

Імпакт-фактор (ІФ або IF) – чисельний показник наукового рівня журналу. З 1960-х років він щорічно розраховується Інститутом наукової інформації (англ. Institute for Scientific Information, ISI), який в 1992 році був придбаний корпорацією Thomson і нині називається Thomson Scientific) і публікується в журналі «Journal Citation Report». Розрахунок імпакт-фактора заснований на трирічному періоді. Наприклад, імпакт-фактор журналу в 2012 році I2012 обчислюється по формулі:

I2012 = A / B,

де A – число цитувань протягом 2012 року в журналах, що відслідковуються Інститутом наукової інформації, статей, опублікованих в даному журналі в 2010-2011 роках; B – число статей, опублікованих в даному журналі в 2010-2011 роках.

 

Український індекс наукового цитування (УІНЦ)

«Український індекс наукового цитування» (http://uincit.uran.ua) - це технологічний комплекс для забезпечення моніторингу суб'єктів наукової діяльності України. Призначення системи - забезпечення збору, обробки та надання доступу до даних щодо показників активності індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності України за даними низки наукометричних баз даних.

Основною функцією УІНЦ є надання можливостей аналізу загальних тенденцій розвитку наукового комплексу України, ролі і місця окремих учених та установ у розвитку національних наукових шкіл. Зокрема, система забезпечує:

перегляд довідкової інформації про учених та їх публікації;

перегляд довідкової інформації про наукові установи України та їх співробітників;

перегляд аналітичної інформації про індивідуальні показники публікаційної активності учених, показники цитованості їх робіт та ключові наукометричні показники;

перегляд аналітичної інформації про показники публікаційної активності та динаміки цитованості робіт співробітників наукових установ України різних систем та відомств;

перегляд зведених звітів про публікаційну активність учених України (окремого регіону) за визначений період часу.

 

В базах даних УІНЦ зберігаються реєстри індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності, інформація про публікації й показники їх цитованості отримується системою із зовнішніх наукометричних джерел:

 

Як підвищити наукометричні показники автору?

 

• Публікуватися у закордонних і вітчизняних журналах, що входять до відомих наукометричних баз.

• Публікуватися в співавторстві з колегами, що мають високі наукометричні показники, з  іноземними співавторами.

• Посилатися на свої роботи й роботи колег, домовлятися про взаємне цитування(в рамках допущеного мінімуму – 30 % від списку використаної літератури)

• Використовувати іноземні посилання в списку пристатейної бібліографії.

• Приділяти увагу оформленню назви, анотації, ключовим словам, списку використаної літератури.

• Реєструватися й створювати свій авторський профіль в Scopus, Web of Science, Академія Google, РІНЦ.