ОЗНАКИ ВИДАННЯ-ХИЖАКА, ФЕЙКА ТА КЛОНА. ЧОГО ОСТЕРІГАТИСЯ ВЧЕНОМУ?

 

Наразі у науковому світі недоброчесні видання все частіше називають одним словом – «хижаки». Але, окрім цього поняття, існують й інші негативні явища у науково-видавничій діяльності – «фейк» або журнал «клон». І цю різницю між «фейком», «хижаком» та «клоном» потрібно розуміти.

 

Що таке «хижацький» журнал?
Таке видання може спокійно індексуватися у наукометричній базі даних, оскільки не встигло потрапити на щорічну перевірку журналів. І термін індексації може тривати декілька років. Прискорити моніторинг діяльності журналу може скарга чи питання щодо його показників. Журнал «хижак» бере гроші та публікує якомога більше статей, які часто не відповідають міжнародним стандартам якості. Редакція вирішує не дотримуватися публікаційної етики, а обирає шлях додаткового заробітку: умовно кажучи, видає 50 випусків у рік, публікуючи тисячі статей. Існують цілі видавництва, які ведуть таку недоброчесну діяльність. Вони створюють декілька журналів і таким чином заробляють гроші.
 
Видання «клон»
Це «видання», яке повністю копіює дані оригінального журналу, що індексується в одній з баз даних, а саме його сайт, ISSN, редакційну колегію, систему подачі, конфіденційну етику та інші розділи. Це робиться для того, щоб було вкрай важко відрізнити «клон» від оригіналу і від його імені збирати гроші за публікації.
Нещодавно на інформаційному порталі «Наука та метрика» ми писали про шахрайську діяльність одного сайту видання, що є «клоном». Шахраї реалізували свій план, спираючись на те, що справжній журнал важко знайти, бо він є частиною великого видавництва. Злодії скористалися ситуацією, організували сайт-клон цього видання, зібрали платежі від імені журналу, пообіцявши публікацію, але у результаті індексація не відбулась.
 
«Фейковий» журнал
Зазвичай він не має індексації у наукомектричній базі даних, вихідних даних про редакційну колегію, систему подачі та інших розділів. Шахраї можуть ігнорувати навіть розділи «публікаційна етика» і «рецензування», що передбачені в обов’язкових вимогах до наукових журналів. Тому, якщо на сайті не вистачає цих важливих сторінок, потрібно замислитися над його справжністю.
 
Які ще ознаки фейкового журналу?
* має нелогічний шлях посилання, який ніяким чином не пов’язаний зі статтею;
* ледь помітні зміни у назві (одна буква чи прийменник), URL-посиланні або в логотипі.
* часто «фейки» створюють на платформі OJS (Open Journal System). Причина в тому, що вона є безоплатною та її легко використовувати.
Є така практика, коли видання веде етичну діяльність, індексується у базі даних, але нерегулярно додає до неї статті нових випусків. Він може стабільно приймати до публікації якісні статті, видавати нові журнали, але, наприклад, з 2018 року не відбувається індексації нових робіт. Скоріше за все причина полягає у відсутності відповідального, який би надсилав запит до Scopus з проханням проіндексувати дослідження. Тому, якщо шахрай бачить таку неактивність, він може знову скористатися ситуацією, створити такий самий сайт журналу й швидко набрати чимало статей у випуски за малі гроші. 
 
Що відбувається зі статтями, які опубліковані у недоброчесному журналі?
Наукометричні бази даних обов’язково організовують моніторинг діяльності журналу зазвичай після чого припиняється індексація наукової роботи. Але при повторній публікації статті робота буде вважатися плагіатом, оскільки вона була вже опублікована у відкритому доступі.
 
На що розраховують шахраї?
Публікація наукових статей – це не основна робота вчених. Через свою зайнятість науковці можуть витрачати дуже мало часу на експертизу та вибір журналу. Окрім цього, шахраї розраховують, що зможуть деякий час безкарно вести публікаційну діяльність серед великої кількості інших журналів, і перш ніж вони потраплять під перевірку, встигнуть заробити гроші.
 
Що спонукає базу даних перевіряти видання?
* Якщо видання не відповідає критеріям бази даних.
* Нетипова поведінка (активне збільшення кількості статей, зміни у географічній приналежності, високі показники самоцитування журналу тощо).
* Занепокоєння, які висловлюють користувачі бази даних та проявляють хвилювання щодо діяльності видання, відправивши запит на аналіз роботи.
 
Якщо ми хочемо розвивати сферу наукових досліджень, генерувати новітність, то необхідно гостріше ставити питання дотримання публікаційної етики. Адже, поки ми зволікаємо, шахраї продовжують обманювати та безкарно плести свою павутину фейкової науки.
 
 

 

 

БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ: ФЕЙКОВИЙ САЙТ НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ

 

На сьогодні прослідковується тенденція виникнення шахрайських схем, які проявляються у створенні нашвидкуруч сайтів клонів міжнародних журналів, які обіцяють дешеві публікації та швидку індексацію у наукометричних базах даних, беруть гроші з вчених, припиняють свою діяльність та не виходять на зв’язок з науковцями.

У редакцію журналу "Наука та метрика" надійшов лист з проханням звернути увагу наукової спільноти на те, що у Харкові та інших містах України з’явилася група осіб, які організували сайт-клон міжнародного журналу "Asia Life Sciences".

 

Після експертизи сайту редакція журналу прийшла до таких висновків.

1. Журнал "Asia Life Sciences" дійсно існує та індексується у базі даних Scopus з 2011 року, проте саме цей сайт не має ніякого відношення до цього видання.

2. На цьому сайті публікація коштує 195 доларів США, проте офіційний публікаційний внесок значно вищий.

3. У розділі "Питання" надано відповідь «редакції» з приводу публікаційного періоду. Вченим обіцяють рецензування протягом 7 - 10 днів, після чого автор повинен заплатити публікаційний внесок протягом 14 днів і чекати на видання через тиждень. Такі дії суперечать правилам бази даних Scopus, бо публікаційний період у авторитетних міжнародних журналах може бути набагато довшим. Адже професійні редакції забезпечують експертне рецензування, яке може відбуватися від двох тижнів до 6 місяців, і це без періоду індексації, який може зайняти до двох місяців.  

4. Домен журналу https://www.academicspub.com/ був зареєстрований 6 лютого 2020 року. Хоча журнал індексується в Scopus з 2011 року.

 

Обіцянки швидкої публікації за малі гроші у міжнародному виданні – це беззаперечно заманливо для кожного вченого, але необхідно дуже ретельно перевіряти інформацію про діяльність журналу, його показники, сайт, консультуватися з колегами, звертатися до професійних посередників тощо, щоб не потрапити на вудочку шахраїв. Адже така ініціатива приведе лише до негативних результатів. Окрім цього, засмучує те, що така діяльність шахраїв підриває репутацію професійних журналів та створює негативні умови для успішного здійснення науково-публікаційної співпраці між вченим, журналом, базою даних. Оберігайте себе від брехунів, щоб не платити двічі та не нести репутаційних збитків. Обов’язково вимагайте оформлення Договору та гарантій, співпрацюйте лише у рамках правового поля, щоб захистити себе від публікаційних махінацій.